Яка сьогодні роль ОБСЄ в підтриманні безпеки та стабільність на європейському континенті? Яка роль Німеччини у врегулюванні конфлікту на Донбасі? Як підняти ефективність спостережних місій ОБСЄ? Як досягти демілітаризації Донбасу? Як розмінувати ці терени? Ці та інші проблеми дискутувалися під час круглого столу «Україна в пріоритетах головування Німеччини в ОБСЄ», який 27 січня 2016 р. організували в Києві Український центр незалежних політичних досліджень та Представництво Фонду Конрада Аденауера.
Участь у «круглому столі» узяли заступник посла Німеччини Вольфганг Біндзайль, посол Австрії Герміне Поппелер, посол Сербії Раде Булатович, координатор проектів ОБСЄ в Україні Вайдотас Верба, представники інших посольств і міжнародних організацій, акредитованих в Україні, дипломати Міністерства закордонних справ України, експерти провідних аналітичних центрів та громадських організацій, журналісти. Модерував захід аналітик УНЦПД з питань зовнішньої та безпекової політики Віталій Мартинюк.
«Головування в Організації з Безпеки і Співробітництва в Європі у 2016 році перейшло до Німеччини, яка одночасно є учасником Нормандського формату, що підкреслює її важливу роль у врегулюванні конфлікту на сході України», - наголосив пан Мартинюк.
Заступник посла Німеччини Вольфганг Біндзайль запевнив, що Німецьке Головування в ОБСЄ приділятиме першочергову увагу Україні. За цього поширення доступу Спеціальної моніторингової місії (СММ) на всю територію Донбасу є однією з тактичних задач ОБСЄ. СММ буде збільшено кількісно та якісно, буде посилено фінансування місії в Україні, пообіцяв представник Німеччини. «Ми винесли уроки з української кризи і повинні їх проаналізувати», ‒ наголосив він.
Спілкуючись з присутніми в режимі відеоконференції Київ-Відень, заступник голови СММ ОБСЄ в Україні Александр Хуг визнав, що «інтенсивність вогню на лінії розмежування зменшилася, проте відкриті бої не припиняються, важке озброєння (з боку ДНР-ЛНР) не цілком відведене». За словами пана Хуга, терміни відновлення режиму безпеки в цьому регіоні складно прогнозувати, адже представники ОБСЄ не в змозі передбачити, в якому місці регіону і з якою силою спалахне конфлікт. Хуг визнав, що лінія державного кордону України – це близько 400 км – не доступна для контролю спостережних місій: «Іноді вдається вийти на певні ділянки кордону в Донецькій області, але місцеві збройні угруповання перешкоджають моніторингу лінії кордону, яка пролягає на межі Луганської області та Росії, тому ці КПП залишаються недосяжними для спостерігачів ОБСЄ».
У свою чергу, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» Марія Золкіна відзначила, що місцеві жителі на окупованих територіях часто не розуміють неефективність роботи СММ, що додатково вказує на необхідність посилення повноважень та можливостей місії.
«Україна високо цінує позицію Німеччини, ґрунтовану на засадах непорушності кордонів у Європі, – сказав заступник директора департаменту міжнародних організацій МЗС України Василь Покотило, підкресливши, що майбутнє ОБСЄ залежатиме від її здатності відновити повагу до організації і поновити виконання нею своїх функцій». Що конкретно чекає Україна від німецького головування в ОБСЄ? Пан Покотило, зауваживши, що «СММ – громіздка і забюрократизована структура, що не завжди сприяє ефективному виконанню її місії», окреслив перед присутніми цілий список нагальних потреб: «Серед головних завдань, в яких ми покладаємося на ОБСЄ, ‒ реальне досягнення режиму припинення вогню і ретельне спостереження за цим, контроль за лінією кордону, виведення іноземних військ з Донбасу, звільнення заручників, розмінування територій, доступ міжнародних гуманітарних організацій на окупованих районів, деокупація Криму».
Водночас низка учасників «круглого столу» відзначила, що після того, як Росія анексувала Крим і стала натхненником та спонсором збройного протистояння на Донбасі, матриця європейської безпеки, закладена після «холодної війни» у Гельсінському акті ОБСЄ, зруйнована. «Європа відкинута в 1950-ті, у часи Аденауера», ‒ констатував Олександр Чалий, член Групи мудреців ОБСЄ. На його думку, ОБСЄ має розширити формат з врегулювання ситуації в Україні і включити в нього країн-підписантів Будапештського меморандуму.
«Сьогодні не йдеться про посилення ролі ОБСЄ найближчими роками. Йдеться про бодай відновлення ролі ОБСЄ як організації, яка дбає про раннє упередження конфліктів та безпеку в Європі. Немає відповіді на питання, що робити з тим членом ОБСЄ, який порушив усі принципи організації, на яких засадах вести з ним діалог. Головне наше очікування від Головування Німеччини – чи зможе ця поважна країна кардинально відновити засади, на яких працювала ОБСЄ досі? Необхідно віднайти нові принципи і стандарти, які б розуміли всі члени ОБСЄ, в тому числі й Росія», ‒ заявив депутат Верховної Ради, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Пан Рефат особливо наголосив, що у списку амбітних завдань, які ставить Берлін на рік свого головування в ОБСЄ, немає питання повернення Криму. На його думку, необхідно, щоб «наші закордонні партнери або придумали додатковий майданчик для переговорів щодо повернення Криму, або розширили мінський процес темою Криму».
Цю лінію продовжила у своєму виступі й керівник Програми підтримки демократичних процесів УНЦПД Юлія Тищенко: «Треба піднімати питання про моніторингові візити ОБСЄ до Криму. Загалом необхідна більша артикуляція теми Криму в європейському дискурсі, адже окупація Криму Росією фактично перекреслила ключові пункти Гельсінського акту щодо непорушності кордонів у Європі».
Учасники обговорення визнали важливість активізації ОБСЄ на принципах самої організації і вітали готовність Німеччини «взяти на себе більшу відповідальність за мир і безпеку в Європі».
Учасники обговорення визнали важливість активізації ОБСЄ на принципах самої організації, зафіксованих в Гельсінському Заключному Акті, і вітали готовність Німеччини «взяти на себе більшу відповідальність за мир та безпеку в Європі», в чому запевнив міністр Франк-Вальтер Штайнмайєр, представляючи 14 січня у Відні програму головування Німеччини в ОБСЄ.