Ю.Тищенко: про майбутнє коаліції і вибори на Донбасі

Фракція «Батьківщина» заявила про перехід в опозицію, до переговорного процесу на Донбасі українська сторона залучила експерта з проведення виборів, а в ДФС анонсували перевірку кожного громадянина на предмет причетності бізнесу до офшорів. Ці та інші важливі події дня в ефірі радіостанції Голос Столиці прокоментувала політолог Юлія Тищенко.

У фракції «Батьківщина» заявили про перехід в опозицію. Дане рішення озвучила глава партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. За її словами, переговорний процес про створення нової коаліції виявився безперспективним.

Також стало відомо, що українська сторона в політичній підгрупі Контактної групи по врегулюванню конфлікту на Донбасі привернула до обговорення модальності виборів в окремих районах Донецької і Луганської областей координатора виборчих і парламентських програм громадянської мережі «Опора» Ольгу Айвазовську. За словами Айвазовської, її завданням в підгрупі є організація виборів, якщо такі відбудуться, за найбільш високими стандартами.

Крім того, цікаву заяву зробив глава представництва ЄС в Україні Ян Томбінський. За його словами, ЄС нагадує про прописаний в коаліційній угоді намір змінити виборчу систему в Україні.

При цьому не вщухають пристрасті і навколо «панамського скандалу», пов'язаного з оприлюдненням даних про офшори світових лідерів. Нагадаємо, що опублікована інформація стосувалася офшорних активів 72 нинішніх і колишніх світових вищих чиновників, в числі яких опинився і Петро Порошенко. У вівторок, 5 квітня, глава ДФС Роман Насіров заявив про проведення перевірок кожного громадянина України на предмет причетності до офшорів.

Інформаційні підсумки дня в ефірі радіостанції Голос Столиці підводила політолог, голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.

Що означає перехід «Батьківщини» в опозицію? Чи відбудеться коаліція без Тимошенко?

― Я не думаю, що нам зовсім не бачити коаліції, але це все-таки створює певного роду складності. Вже була інформація, що незважаючи на переговори з «Батьківщиною» і з Олегом Ляшко, основні кроки по створенню коаліції будуть здійснюватися за допомогою мажоритарних депутатів, позафракційних. Я думаю, що коаліція буде створена рівно для того, щоб проголосувати за нову кандидатуру прем'єра. А далі ми будемо мати справу з тими ж ситуативними голосуваннями. Адже не випадково ж Тимошенко заявила, що якісь прогресивні, європейські законопроекти вони будуть підтримувати. Крім того, 227 голосів – це нестійка коаліція, виникає питання суспільної легітимності. Я не думаю, що це дуже критично, але це настрій на постійне розхитування ситуації і заявка на дострокові парламентські вибори.

Чи потрібна нам взагалі коаліція? Країна не розвалюється, все потихеньку працює...

― Може, країна і не розвалюється, але ризики збільшуються. Черговий транш МВФ не приходить, і зрозуміло, що в ситуації, що склалася політично ― ні війни, ні миру ― цього траншу не буде. Після візиту президента до Вашингтона теж нам дали зрозуміти певного роду нюанси.

Навіщо в політичну підгрупу Контактної групи по Донбасу залучили представника мережі «Опора»? Це говорить про підготовку до виборів на Донбасі?

― Модальність виборів, якщо говорити про формулювання, це 4 пункт протоколу мінських угод. Сама по собі модальність ― це певна повинність: що повинні означати вибори, якими вони повинні бути, як проходити. І, на мій погляд, це досить позитивний крок ― залучення громадського активіста. Ольга ― сильний виборчий експерт. І це вказує на те, що українська сторона, очевидно, шукає свою модальність в цьому процесі. Вона у нас вже є, озвучується близько року: це проведення виборів на непідконтрольних територіях, але за участю українських ЗМІ, за участю українських політичних партій. І тут мають бути забезпечені гарантії безпеки для всіх учасників на час виборчої кампанії. Модальність складається з маси таких питань: механізмів збереження виборчої документації, можливості спостереження за виборами. Нещодавно Олександр Захарченко в самопроголошеній ДНР заявив, що вибори будуть не за українським законодавством, але за критеріями ОБСЄ. Він це протиставляє, але, очевидно, там не зовсім розуміють, про що мова. Українські вимоги, по суті, в абсолютному руслі ОБСЄ ― це рівність всіх суб'єктів, прозорість, підзвітність, підконтрольність, свобода слова. При цьому проводити вибори тоді, коли йдуть бойові дії, само по собі абсурд. Ми спеціально намагалися з колегами це питання всебічно вивчити: не було прецедентів проведення виборів без дотримань умов безпеки. Вибори проводилися тільки тоді, коли вводилися миротворчі місії ООН, як було в Боснії, або тоді, коли конфлікт припинявся. І незважаючи на риторику з боку Німеччини, Франції в контексті мінських домовленостей, які постійно апелюють до теми виборів, всі розуміють аргументи української сторони про гарантії безпеки.

Кого будуть вибирати на неконтрольованих територіях?

― Це будуть вибори місцевої влади. Це пошук модальності саме щодо місцевих виборів. Давайте не слухати тих, хто говорить нам, що Захарченко завтра сяде в український парламент. В даному випадку про це не йдеться, подібні твердження спекулятивні.

Глава представництва ЄС в Україні Ян Томбінський заявив, що Україна повинна виконати свою обіцянку змінити виборчу систему. Таке дійсно прописано в коаліційній угоді?

― Не тільки в коаліційній угоді була така обіцянка. Це було і в виборчих програмах, і в виступах, про все це говорилося. Йшлося про виборчу реформу і прийняття відкритих списків на виборах, про перехід до одного з видів пропорційної системи, що було одним з основних завдань цього парламенту. Насправді, це потрібно було приймати в першу годину вступу в повноваження, принаймні, починати розробляти це законодавство. І хоча на сьогодні є законопроекти, різні варіанти виборчого кодексу, поки віз і нині там. Чому нашим політичним партіям не вигідна система відкритих списків? Тоді потенційно ставляться під удар повноваження лідерів партій самим формувати список, розставляти людей. Як правило, кого делегувати в ВР, вирішує не політична сила, а досить обмежене число людей в політичній силі. У нас політичні сили умовно можна назвати політичними партіями, у нас більше лідерські проекти. І все вирішує лідер і його найближче оточення. Більш того, якщо ми ширше подивимося на питання, то побачимо, що основи для політичної корупції закладаються в цій досить специфічній, навіть не мажоритарній, а пропорційній виборчій системі, але з закритими списками.

Чим погана «мажоритарка»?

― «Мажоритарка» в нашому українському виконанні, на жаль, народжує такий феномен, який у нас називається адміністративним ресурсом. Це можливість підкупу виборців, можливість використання різного роду службових, виконавчих вертикалей в цілях виборчої кампанії. І знову ж таки ― це можливість політичної корупції. І тут відбувається конкуренція не партійних ідей або пропозицій, а конкуренція кілограмів гречки.

Поговоримо про офшори. Чи дійсно, як стверджує голова ДФС, офшорні схеми легально використовуються великими світовими міжнародними компаніями?

― Якщо говорити на тему, пов'язану з офшорами, то очевидно, чому Насіров відіслав до НБУ. Навіть якщо громадянин захоче просто відкрити валютний рахунок за кордоном, то він його може відкрити. Але без дозволу НБУ це буде нелегальна операція. Якщо ви не повідомляєте в НБУ і відкриваєте десь рахунок, то, по суті, ви порушуєте українські закони, це теж досить важливий нюанс.

Чи зможе інформація про офшори вплинути на імідж і рейтинг політиків?

― Там багато фігурантів, і в інших країнах, думаю, що так. В Україні, думаю, теж. Те, що ми сьогодні бачимо, може отримати довгограючі наслідки з точки зору іміджевих втрат, якщо ці скандали і далі будуть розіграні. Президент, по суті, за Конституцією, бізнесом займатися не може. Він може мати заводи, пароплави, і виборці все розуміли, в тій ситуації вони обрали його в першому турі. Але займатися бізнесом активно суперечить Конституції. І тут питання: а керував він все-таки бізнесом? Тут потрібна додаткова інформація, потрібно розуміти його ступінь впливу на той бізнес, який він побудував. І тут ще тест для наших новостворених антикорупційних структур.

(Радіо "Голос столиці", 04.04.2016)