UKRLIFE.TV у співпраці з Українським незалежним центром політичних досліджень з 15.02 по 19.02.2016 р. провів телемарафон, присвячений другій річниці анексії Криму.
Тези учасників телемарафону. 15-16 лютого
«Окупація, а відтак анексія переставили Крим на цілком інші політичні та економічні рейки. Крим, де й раніше превалювала «острівна» свідомість, за ці два роки став островом – ізольованим не лише від України, а, власне, від решти світу», - сказала аналітик УНЦПД Юлія Тищенко, відкриваючи 15 лютого в прямому ефірі UKRLife-TV спеціальний чотириденний телемарафон, присвячений другим роковинам окупації Криму Росією. Марафон організовано телекомпанією UKRLife-TV спільно з УНЦПД.
У Криму спершу самопроголошеним «урядом», а потім – урядом Російської Федерації було «віджато» тисячі об’єктів як державної, так і приватної власності. «У Криму було 27 державних підприємств, а загалом півтори тисячі об’єктів, в яких частка належала державі Україна. Також було «віджато» 40 тисяч майнових комплексів. Не кажучи вже про приватну власність», - наголосила Юлія Тищенко. Відібране Росією в України та в українських громадян майно наразі складно оцінити – в різний час, каже експерт УНЦПД, фігурували суми від 1,3 до 2,3 трильйона гривень. Також РФ привласнила понад 200 об’єктів української культурної спадщини, зокрема заповідник Херсонес Таврійський; власність НАН України, зокрема унікальну обсерваторію в Карадагу, інститути та музеї тощо.
Інший, в людському вимірі, ще болючіший наслідок окупації Криму – тотальне порушення прав людини. Самопроголошена влада чинить тиск на кримських татар, на проукраїнськи налаштованих мешканців півострова, на релігійні громади. Йдеться не лише про мусульманські громади, католиків, греко-католиків та православних Київського патріархату, але й про вірян УПЦ Московського патріархату, які зберегли українське громадянство, зазначає Юлія Тищенко. Так, експерт нагадала про випадок депортації ченця одного із кримських монастирів, що перебуває в підпорядкуванні Сімферопольської єпархії УПЦ МП, за «порушення паспортного режиму» - за те, що цей монах відмовився перейти з українського громадянства в російське.
«Територія та населення кримського півострова влада РФ використовує як експериментальний полігон для апробації нових механізмів управління суспільством, які надалі будуть використані на материковій частині Росії», - таку думку, виступаючи під час телемарафону, висловив активіст української громади Криму Андрій Іванець.
«Анексія стала поворотною фазою для внутрішньої та зовнішньої політики Росії, - заявив він, - Багато експертів говорять, що Крим став тією точкою, з якої російський авторитаризм переходить в неототалітарну фазу, у стадію ще більш жорстоку, і з кожним наступним місяцем у Криму ці гіпотези знаходять підтвердження. Freedom House уже два роки поспіль зараховує Росію до списку невільних держав, Крим у цьому рейтингу оцінюють як окрему територію, що не належить ні Україні, ні Росії. Так от: у Криму стан прав та свобод людини ще гірший, ніж на материковій РФ».
Кримчани, які постраждали від дій РФ як країни-агресора, мають звертатися до Європейського Суду з прав людини – це дієвий механізм, котрий в довгостроковій перспективі сприятиме поверненню Криму в Україну, певен ще один гість спеціального телемарафону на UKRLIFE.TV – урядовий вповноважений у справах ЄСПЛ в 2015 р. Борис Бабін.
«Коли йдеться про присуджених компенсації, Росія вимушена буде платити, - переконує юрист Борис Бабін. – У РФ є власність за кордоном, яку вона з огляду на свою експортну зорієнтованість сховати не зможе. Це реально – отримати компенсації від країни-агресора. Найскладніше – наснажитися стоїцизмом, щоб пройти усі процедури подання заяв в ЄСПЛ, підтримувати комунікацію, і чекати на перемогу. Тут важливий не стільки факт матеріальної компенсації – важливіше довести сам факт порушень з боку країни-агресора. Що більше рішень ЄСПЛ по таких позовах – то ближче день деокупації».
А експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Бєліцер вважає, що кримські татари можуть реалізувати своє право на самовизначення на території України - створивши паралельні органи влади та відпрацювавши моделі адміністративного устрою та взаємодії з місцевою регіональною владою. «Йдеться про відпрацювання моделей адміністративного устрою і співпраці між існуючими офіційними органами місцевої регіональної влади, органами самоврядування і репрезентативними органами кримськотатарського народу, тобто місцевих і регіональних меджлісів, - пояснила пані Бєліцер під час телемарафону, - Таке відпрацювання можна провести на півдні Херсонської області, де існують компактні поселення кримських татар».
Журналіст, заступник директора кримсько-татарського телеканалу ATR Айдер Муждабаєв в ефірі UKRLIFE.TV відповів на недавню заяву прем’єр-міністра РФ Дмитра Медведєва про те, що «питання Криму закрито – півострів перебуває у складі Російської Федерації». «Я можу відповісти Медведєву і погодитися, що питання з Кримом давно вирішено – так, це батьківщина кримських татар, і ніяка Росія ніколи його не буде вирішувати, - емоційно заявив пан Муждабаєв. – Те, що нахабно, грубою військовою силою у кримських татар відняли батьківщину і намагаються зробити з нас народ другого сорту, - це дуже глибока помилка Російської Федерації, яка закінчиться, як і будь-які подібні спроби, цілковитим провалом. Мабуть, російське керівництво прогулювало уроки історії, тож хай життя навчить: чужу батьківщину не можна вкрасти».
Тези учасників телемарафону, 17 лютого
«Мешканці півострова все більше усвідомлюють, що обіцяного Росією економічного процвітання не буде – у Крим не прийдуть ні інвестиції, ні нові технології, ні масовий турист. Є розуміння, що проект мосту через Керченську протоку – блеф, адже ще навіть не розроблено ТЕО. Крим поволі вимирає, перетворюється на велетенську військову базу. Власне, він і був військовою базою. І саме це у лютому 2014 року дозволило за два тижні заблокувати весь Крим. Зараз тенденція посилюється. Створено тренувальні бази, які готують бойовиків для Донбасу. Нова російська техніка завозиться в Крим, а старіша звідси рушає на Донбас», - аналізує в ефірі UKRLIFE.TV відома кримська журналістка, редактор сайту Центру журналістських розслідувань Валентина Самар. Крим мілітаризується, тому населення тут не потрібне, гірко іронізує вона. З окупованого півострова цілеспрямовано витискають кримських татар, українців – усе «шкідливе населення». «Це не мій термін – «шкідливе населення», це термін, використаний царем Александром ІІ, - провадить журналістка. – тому півострів поволі вимирає. Так, у центрі Севастополя закриваються магазини. На вулицях видно все менше людей».
Нині відбувається подальша активна мілітаризація Криму, зокрема помітно збільшення кількості військової техніки, як наземної, так і повітряної, підтверджує ще один учасник телемарафону, заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров. «Виїхавши з дому, відразу помічаєш чи то автомобілі з військовими номерами для перевезення людей або паливно-мастильних матеріалів, чи то колону, яка перевозить бронетранспортери, танки. Постійно чуєш гул військових літаків чи гелікоптерів над головою – такого раніше не було», - засвідчив в ефірі UKRLIFE.TV Ільмі Умеров.
Андрій Сенченко, депутат ВР України у 2006-2014 рр., який з березня 2014 року був призначений т.в.о. заступника голови Адміністрації Президента України, розповів під час телемарафону невідомі подробиці політичного закулісся у момент, коли РФ захоплювала Крим. Також Андрій Сенченко розповів, що задум щодо анексії Криму визрівав ще з осені 2013 року. «Я був тоді у Верховній Раді Криму, зустрічався з Константиновим (на той час голова ВР АРК). Він був у цілковито неадекватному стані: трусяться руки, блукає погляд, - він виглядав як людина перед інсультом. Константинова вже тоді жорстко контролювали з Москви, - розповів Сенченко. – Ще наприкінці жовтня – на початку листопада я говорив Турчинову, що повернувшись із поїздки до Москви, Константинов викликав до себе керівника юридичної служби ВР Криму і запитав у того всі матеріали щодо Акту передачі Криму зі складу Росії до складу України 1954 року».
Учасники телемарафону гостро піднімали питання порушення прав корінних народів Криму, насамперед кримських татар. «Офіційний позов «прокурора» Криму Наталії Поклонської про заборону діяльності Меджлісу на території РФ може стати початком нової хвилі репресій проти кримських татар», - так Таміла Ташева, правозахисниця, співзасновник організації «Крим-SOS», оцінила поданий 16 лютого позов про те, що діяльність Меджлісу є екстремістською, згідно зі ст.9 федерального закону РФ «Про попередження екстремістської діяльності». «Меджліс ніколи не був зареєстрований ні як громадська організація, ні як політична партія, тому і фіксованого членства в Меджлісі немає і бути не може. Відповідно, будь-якого кримського татарина, котрий був присутнім на засіданні ячейки Меджлісу, можна буде вважати причетним до діяльності Меджлісу. Тому я припускаю, що найближчим часом можна чекати нової хвилі репресій проти кримських татар», - заявила правозахисниця.
«Офіційний позов «прокурора» Криму свідчить про те, що політика вичавлювання кримських татар провадиться не лише на словах, а виражається у конкретних законодавчих діях», - підтверджує ще одна учасниця телемарафону, радник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар. Водночас, за її словами, є спротив таким діям, і «дуже важливо вести системну роботу з інформування мешканців України, треба зруйнувати міф про начебто неспротив кримчан російській анексії».
«Тема Криму мусить отримати «прописку» у всіх дебатах, що стосуються майбутнього системи європейської безпеки. Адже питання Криму – це не тільки питання повернення цієї території Україні, це компонент формування нової системи безпеки в Європі», - зауважив під час ефіру на UKRLIFE.TV виконавчий директор Центру соціальних досліджень «Софія» Володимир Лупацій. На думку експерта, формулювання питання в такому ключі є надзавданням для України на всіх дебатах щодо міжнародної безпеки6 «Це наше надзавдання – дипломатичне, інформаційне, міжнародно-правове».
Тези учасників телемарафону, 18 лютого
Україна сьогодні настільки слабша за Росію, що на даному етапі вона не може напряму вплинути на процес де окупації. Таку думку під час телемарафону, організованого інтернет-телебаченням UKRLIFE.TV спільно з УНЦПД, висловила аналітик УНЦПД Юлія Каздобіна.
«Щоб повернути Крим, - вважає вона, - Україні слід проявити суб’єктність. З одного боку, це спроможність сформулювати свої цілі та задачі, з іншого – здатність до стрімкого економічного розвитку, визначеності внутрішньої політики».
Які можливі шляхи повернення Криму? Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський представив чотири можливих сценарії повернення Криму до складу України. Ці сценарії описані в монографії «Донбас і Крим: ціна повернення», яку підготували фахівці НІСД.
Перший – повернення Криму військовим шляхом. «Зараз він видається малореальним, адже військові потуги України та РФ сьогодні не спів ставні. Українська армія наразі не має достатнього наступального потенціалу, зовсім не має ВМФ - необхідної компоненти для проведення подібних операцій на півострові, - коментує пан Яблонський, - Крім того, треба враховувати, що Росія є ядерною державою». Недоліком цього сценарію, звичайно ж. є не уникненні людські втрати, які несе будь-яка війна.
Другий сценарій – народна війна, тобто активізація громадянського суспільства, широкі протестні акції, опорною силою в яких виступають кримські татари.
Третій сценарій – мирна реінтеграція економічним шляхом. Україна має створити успішну економічну модель, яка даватиме кримчанам надії на більш заможне життя. «Це, - визнає Василь Яблонський, - найпривабливіший для всіх українців спосіб повернення Криму, проте це тривалий процес, ми бачимо, як повільно рухаються реформи в нашій країні».
Четвертий сценарій – реінтеграція дипломатичним шляхом.
Водночас наразі експерти сумніваються, що в найближчому майбутньому Росія відмовиться від анексованого півострова. «Крим – це єдине досягнення нинішньої російської влади, яке вона може представити виборцям, - розмірковує заступник редактора Foreign Affairs Chronicles Дмитро Галкін. – Через це Росія чітко дає зрозуміти, що в поточних міжнародних переговорах зацікавлена у відтермінуванні вирішення кримського питання – хоча б до президентських виборів… Мені видається, що Москва розуміє, що США, які відтіснили Німеччини від урегулювання українсько-російського конфлікту, дозволяють винести це питання «за дужки». При цьому, на думку пана Галкіна, замовчування проблеми Криму на міжнародному рівні відбувається за цілковитої негласної підтримки української влади.
Крим сьогодні поділений не за етнічною ознакою, а за ціннісними орієнтаціями, вважає координатор освітніх програм українського центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Попова. «Є ті, хто сповідує демократичні і громадянські свободи, шанує права людини, і водночас ті, хто готові від усього цього відмовитися задля міфічної «стабільності», соціальної захищеності та високої пенсії», - сказала під час телемарафону пані Попова. Проте і ті, й інші відчувають втому, яку, за визначенням дослідниці, можна назвати своєрідним варіантом «стокгольмського синдрому».
Тим часом, як засвідчував не один учасник телемарафону на UKRLIFE.TV, в окупованому Криму не вщухають репресії.
«У першу чергу репресії проти мусульман в цілому та кримських татар зокрема, - говорить керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. – Остання хвиля пройшла 11-12 лютого, ми зафіксували щонайменше 13 випадків обшуків у домівках кримських татар, чотири особи зараз перебувають під вартою. Обшуки проводили в людей, які відкрито сповідують іслам. Ця хвиля репресій досить жорстка, і вона, швидше, пов’язана не тільки з кримом, а загалом з політикою Російської Федерації проти мусульман». У цілому, вважає Ольга Скрипник, за два роки окупації в Криму відпрацьовувалася російська система боротьби з інакодумством.