Як змінюється самоідентифікація особистості? Як формуються стереотипи, зокрема і автостереотипи, як вони руйнуються і які фактори на це впливають? Які є способи вирішення конфліктів? Що таке медіація та фасилітація? Ці та інші теми в галузі налагодження комунікації та діалогу між різними соціальними групами були опрацьовані під час серії тренінгів «Школа діалогу та комунікації», що відбулися в Пущі-Водиці, що під Києвом, 8-9 та 10-11 листопада 2016 року.
Тренінги були організовані та проведені УНЦПД за підтримки NED у рамках проекту «Сприяння соціальному діалогу».
Загалом у тренінгах узяли участь 28 громадських активістів, волонтерів, журналістів, соціальних працівників з Києва, Вінниччини, Запоріжжя, Волині, Донецької області та інших регіонів країни. Значна частина учасників працюють з тимчасовими переселенцями з окупованих районів Донеччини та Луганщини, з Криму, або самі є переселенцями-членами громадських організацій, що опікуються проблемами ВПО.
Метою заходу було надання знань та навичок щодо правил ведення діалогів, аналізу та фасилітації конфліктів, конфліктної превенції, застосування закону про протидію дискримінації тощо.
Учасники тренінгу констатували, що нерідко конфлікти виникають на грунті стереотипів, зазвичай із руйнуванням стереотипу зникають і підстави для конфліктів. Зокрема, Людмила Чаплигіна, голова правління ГО «Об’єднання переселенців України в м. Кам’янець-Подільський», яка після анексії Криму переселилася з Ялти до Хмельницької області, відзначила, що за два роки в суспільстві, в місцевих громадах сформувалося досить негативне стереотипне бачення переселенців: «Їх вважають «понаехавшими», і в деяких аспектах сама держава не сприяє вирівнюванню ВПО в правах, наприклад, ми позбавлені права голосувати». На тренінгу пані Людмила, за її словами, отримала нові знання з конфліктології, обмінялася досвідом із колегами з інших ГО та інших регіонів щодо роботи з переселенцями.
Айдер Муждаба із громадської мережі "Заман" зазначив, що після окупації Криму в Україні нарешті було повалено штучно створений міф щодо кримських татар. «Досі нас вважали латентними сепаратистами, що кримські татари, мовляв, мріють про те, щоб відламати півострів і приєднатися в майбутньому до Туреччини та ін. Тепер решта співвітчизників зрозуміли, наскільки проукраїнськими є кримські татари, і ставлення до нашого народу змінилося. Імідж кримських татар дуже зріс», - говорить пан Айдер.
Всі учасники відзначили вдало обрану тренерами форму подачі інформації – домінанта практикуму над «сухою» теорією. Більшість матеріалу подавалася у формі рольових ігор, і в цьому, на думку керівника перс-центру інформаційної агенції «Главком» Наталії Малиновської, полягає цінність цих тренінгів. «Обрана така схема роботи з аудиторією, коли тобі не нав’язують думку, а помістивши в певне середовище, даючи певну роль, підштовхують до ефективнішого сприйняття матеріалу», - говорить пані Наталія.
Окремі панелі тренінгу «Школа діалогу та комунікації» були присвячені аналізу конфліктів, стратегії поведінки у конфлікті, способам їх вирішення, зокрема через суспільний діалог та партнерство. Особливу увагу тренери приділили методам комунікації між конфліктуючими сторонами та ролі фасилітаторів і медіаторів. «Я побачила для себе нові форми модерації ситуацій у прес-центрі. У нашій роботі трапляються і різноманітні конфліктні ситуації, гості часто бувають непримиренними в своїх позиціях, тож щоб прес-конференція не була зірвана, доводиться йти на поступки, бути амортизатором. Додаткові знання про фасилітацію, отримані на тренінгу, сприятимуть моїй роботі», - переконана Наталія Малиновська.
З конфліктами нерідко зіштовхується в своїй роботі й Ірина Приймак з Луцька, соціальний працівник Пункту тимчасового перебування іноземців при Державній міграційній службі. «Раніше я не дуже вірила в такий метод, як стіл переговорів, принаймні для мешканців нашого закладу. Тепер я переглянула свою думку, - запевняє пані Ірина. - У нас бувають конфлікти між представниками різних країн, які нелегально намагалися перетнути кордон України і опинилися у ПТПІ. Здобутий на тренінгу досвід, гадаю, я зможу застосувати на практиці».
Василь Саврась, молодий учитель історії з Вінниччини і водночас член правління ГО «Комунарівська нова громада», запевняє, що повернеться додому, сповнений знань, які знадобляться йому і для вгамування конфліктних ситуацій між учнями, і для роботи із формування об’єднаної територіальної громади. «У нас зараз нагальне питання – об’єднання громад, - пояснює він. – Так сталося, що мешканці сусідніх сіл ідуть на конфлікт з нашою громадою, не хочуть об’єднуватися, хоч межі ОТГ визначені державним Перпективним планом. Реальних причин для того, щоб не об’єднатися, немає, проте ми не можемо знайти з ними консенсусу. Наша ГО радо відгукнулася, коли почула, що УНЦПД проводить такий тренінг, де можна почерпнути знання з конфліктології і спробувати вирішити наші місцеві проблеми шляхом переговорів».
«Я бачу практичну користь з участі у тренінгу, адже я працюю волонтером на «гарячій лінії» в громадській організації «Донбас SOS», щодня мені доводиться спілкуватися з людьми, які живуть і на звільнених територіях, і в населених пунктах, розташованих безпосередньо на лінії зіткнення; нерідко телефонують і люди «з того боку», з окупованих територій, - розповідає Лариса Бірюкова. – Усіх треба вислухати і чимось розрадити, багато хто виливає весь свій розпач і біль в телефонну слухавку, звинувачує всіх і вся. Проводити такі бесіди буває дуже складно». Крім того, пані Лариса каже, що після тренінгу вона побачила і свою особистісну «точку зростання», і це є не менш важливо.