Досвід діяльності міжнародних перехідних адміністрацій, ризики, з якими може зіткнутися Україна при їх запровадженні на Донбасі, можливості, як вони несуть для врегулювання конфлікту, - про все це йшлося під час круглого столу, ініційованого Національною платформою «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію», одним із учасників якої є УНЦПД. Дискусія відбулася в прес-центрі «Укрінформу» 23 березня 2018 р.
Спеціальний гість - австрійський дипломат Вольфганг Петрич, який був Верховним представником ЄС по Боснії та Герцеговині (1999-2002) та спеціальним посланником ЄС у Косово (1999). Розповідаючи про свій досвід перемовника, Вольфганг Петрич виокремив умови, за яких перехідні адміністрації можуть бути ефективними.
По-перше, їх введенню мають передувати певні домовленості, до яких залучені всі сторони конфлікту.
По-друге, перехідні адміністрації передбачають тісну співпрацю міжнародних представників та місцевих інститутів з широкого кола питань: від екології до державного будівництва. Одним з показників ефективності є поступове зменшення необхідності міжнародної присутності.
По-третє, велике значення має демократизація політичних процесів (зокрема, проведення відкритих виборів) та інклюзивний публічний діалог. Саме відкритий діалог довіри є проблемним у нинішній українській ситуації. На думку пана Петрича, реінтеграція Донбасу неможлива без побудови «human bridge» з тимчасово окупованими територіями. Зміст діалогу між цими територіями та Україною слід проробляти вже зараз, тобто ще до того, як на нього сформується запит у суспільстві.
З колишнім спецпослаником ЄС погоджується Євген Марчук, представник України у підгрупі з питань безпеки на «мінських» переговорах. На думку пана Марчука, головне завдання сьогодні – виробити національне бачення щодо того, як Україна повертатиме на Донбас. Це передбачає вирішення цілого комплексу проблем: від демілітаризації регіону до його інформаційної реінтеграції. Якщо ми не запропонуємо власного бачення, люди «по той бік» будуть і далі перебувати під впливом пропагандистських штампів, які продукує Росії.
Експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко вважає, що дискусію про реінтеграцію слід вести на декількох рівнях, але насамперед необхідні «внутрішні» домовленості – між політиками з різних таборів та соціальними групами всередині країни.
І миротворча місія, і тимчасові адміністрації передбачають, що «приймаюча» сторона готова співпрацювати та виконувати «домашні завдання». Отже, вважає політолог Володимир Лупацій, потрібен План дій щодо підтримки міжнародних миротворчих місій, і розробити його може Рада з питань національної єдності у співпраці з громадським сектором.
Голова Всеукраїнського громадського руху «Сила права» Андрій Сенченко переконаний: рішення відносно перехідних адміністрацій напряму залежить від відповіді на питання: «Як ми будемо жити разом, коли повернемо наші території?». Розробка чітких правил про співіснування після деокупації допоможе зменшити спротив реінтеграційним процесам, адже люди з окупованих територій знатимуть, на що їм очікувати. За словами пна Сенченка, його громадська організація розробила проект закону «Про прощення», який має доповнювати закон «Про колаборацію», адже розмови виключно про каральні заходи грають на руку опонентам України. Ці та інші законодавчі ініціативи мають пройти широке громадське обговорення.
«Поки Україна не дасть однозначних відповідей про покарання та прощення, цими питаннями маніпулюватиме Росія, а отже, гібридна агресія продовжуватиметься», - наголосив керівник Платформи соціальних та гуманітарних інновацій «Єдиний координаційний центр» Олег Саакян.
Для того, щоб досягти прогресу у реінтеграції, потрібно активніше використовувати гуманітарні інструменті. На думку професора Євгена Бистрицького, налагодженню прямих контактів між людьми з різними поглядами сприятиме культурна дипломатія. «Правильні закони – це ще не все, потрібно, щоб люди самі сформували запит на реінтеграцію», – переконаний Бистрицький.
Надзвичайний і Повноважний Посол України Роман Безсмертний пропонує розпочати діалог між державою та тими церквами, які є на тимчасово окупованих територіях. Він вважає, що це дозволить відновити довіру між сторонами та побудувати нову модель відносин, яка враховуватиме цивілізаційні витоки конфлікту на Донбасі.
Запит на безпечну реінтеграцію має йти знизу. «Якщо керівництво України побачить, що такий запит є, воно буде діяти із його врахуванням й це дасть свій ефект», – підсумував дискусію Вольфганг Петрич.
Нагадаємо, ініціаторами Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» є незалежні українські громадські організації, серед них Український незалежний центр політичних досліджень, Центр з проблем безпеки та розвитку, Платформа соціальних та гуманітарних інновацій «Єдиний координаційний центр», громадський марафон #Навіщо_Нам_Бути_Разом?, в партнерстві з Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерствами закордонних справ Швейцарії, Фінляндії та Німеччини.
Цілями Платформи є створення і забезпечення функціонування позапартійної, професійної та інклюзивної платформи, відкритої для різних суб'єктів і осіб, які виступають за досягнення сталого миру на території Луганської та Донецької областей.
Ознайомтеся, будь ласка, зі звітом про перший захід, що відбувся в рамках Платформи, - круглий стіл «Миротворча місія ООН: можливості та ризики для безпечного миру».