Оновлене положення значно розширює можливості мешканців столиці використовувати цей інструмент місцевої демократії. Робота над документом тривала більше року, із залученням експертів з громадського середовища, зокрема проекту USAID "Громадяни в дії".
Отже, які основі новації передбачено новому Положені про загальні збори громадян?
По перше, передбачено можливість проведення загальних зборів різних рівнів проведення (міські, районні, квартальні, мікрорайонні, вуличні, будинкові), а також проведення конференції:
- 1 делегат від 200 жителів норма представництва для зборів мікрорайону;
- 1 делегат від 50 жителів для зборів вулиці;
Це спростить процес організації загальних зборів, внесе чіткість в процедуру їх скликання та проведення.
Також, тепер киянам доступно винесення широкого переліку питань на розгляд загальних зборів. Раніше цей перелік був доволі обмежений, і цей інструмент активно використовували тільки для створення органів самоорганізації населення.
Ще однією хорошою новиною, є низький поріг для запуску механізму. Всього 5 членів громади можуть створити ініціативну групу і ініціювати загальні збори.
Також дуже важливим є те, що порядок ініціювання, проведення та прийняття рішень загальними зборами не зрегульований. Це не буде обтяжувати громадян зайвими бюрократичними процедурами.
Положення також містить не лише правила для громадян, але і передбачає обов’язки для місцевого самоврядування. Так, прописано що Київська міська рада (КМДА) та районні адміністрації м. Києва мають сприяти в організації загальних зборів.
Крім цього, в Положенні чітко прописано механізм врахування рішень загальних зборів органами місцевого самоврядування та посадовими особами м. Києва, а саме:
- на резолюцію зборів Голова КМДА видає розпорядження або доручення про врахування рішень зборів;
- якщо за резолюцію проголосували більше 1000 осіб то воно обов’язково розглядається Київрадою.
Загалом можна сказати, що Положення про загальні збори громадян в місті Києві відповідає кращим практикам місцевої демократії.