«Це перше в Україні дослідження, де систематизовано реальні кроки та політики щодо Криму у більшості галузей і головне – надано рекомендації, як покращити ці політики і як зробити кроки держави ефективнішими», - так відгукнувся Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу та народний депутат України, про видання «Зелена книга. Політика щодо Криму», презентоване 23 травня 2018 р. в інформагенції «Укрінформ».
У виданні, підготовленому УНЦПД у співпраці з низкою провідних експертів інших громадських організацій (за заг.ред. Юлії Тищенко), проаналізовано основні кроки та виклики політики деокупації Кримського півострова, надано рекомендації стосовно політики у сфері соціальних, освітніх, адміністративних послуг, санкційної та інформаційної політики, галузі культури та ін. Які ж зміни та новації пропонують експерти-автори видання?
Економічна політика
Доцільно скасувати закон про ВЕЗ «Крим» з перенесенням до іншого закону базових норм, які визначають економічні відносини, пов’язані з Кримом, статус його мешканців (з усуненням норми про «нерезидентів»), їхні майнові права на півострові. Потребує лібералізації постанова уряду №1035 у частині спрощення перетину адмінмежі (ввезення/вивезення товарів з півострова). Для економіки є позитивом, якщо мешканці Криму купують товари на неокупованій території країни (це підживлює товарний попит і дає додаткові податки до бюджетів).
Деокупація Криму в будь-якому разі залишається можливим і необхідним сценарієм. Отже, необхідно завчасно мати рамкові плани для такого моменту. У виданні подано перелік першочергових і подальших заходів. Державні витрати в перший рік реінтеграції можна оцінити в не менш ніж у $2 млрд.
Конституційні, законодавчі зміни
Варто ухвалити зміни до Конституції України в частині Розділу Х, якими надати АРК статус кримськотатарської національно-територіальної автономії. Зміни до розділу Х, за словами Арсена Жумаділова, радника голови Меджлісу, - «це один з небагатьох документів, який пройшов широке обговорення правників, експертів, що має показати, яким буде Крим після деокупації». Виступаючи на презентації книги, пан Жумаділов висловив сподівання, що цьогоріч зміни до «кримського» розділу Основного Закону потраплять на розгляд Верховної Ради.
Водночас, як зауважила аналітик УНЦПД та упорядник видання Юлія Тищенко, необхідно розробити та ухвалити цілий комплекс додаткового законодавства, в тому числі й у контексті перехідної юстиції, зокрема стосовно амністії, визначення жертв окупації, допомоги політичним в'язням.
Освітня політика
За даними видання «Зелена книга. Політика щодо Криму», зменшується кількість школярів з Криму, які проходять дистанційне навчання/екстернат при школах на материковій Україні. За статистикою Херсонської ОДА, у 2017/2018 н.р. заяви на навчання на екстернаті подали тільки 19 дітей з Криму, ще 109 переселилися з Криму і продовжують навчання в загальноосвітніх закладах Херсонщини. Отже, слід розробити документацію із запровадження стандартів дистанційної освіти, в якій передбачити навантаження і тарифікацію вчителів, вдосконалити механізми фінансування «дистанційних» класів; розробити модель технічного забезпечення закладів з дистанційною формою навчання, визначити базові школи, забезпечивши їх швидкісним інтернетом; створити інноваційний відео-аудіоконтент. Крім того, слід залучати школярів з Криму до спортивних заходів та предметних загальноукраїнських олімпіад.
Інна Ковалів, експерт ГО «Фонд «Відкрита політика», зауважує, що попри пільги для вступу кримських випускників до вищих навчальних закладів на материку, кількість абітурієнтів-кримчан майже не зростає: минулоріч держава передбачила квоти на 2500 «бюджетних» місць у вишах, а скористалися ними лише 204 дітей з півострова. Причини, на переконання пані Ковалів, очевидні: по-перше, представники РФ у школах залякують дітей, допитуються, куди вони мають намір вступати; по-друге, слабкі знання кримських школярів з українознавчих предметів; по-третє, значні матеріальні витрати на супровід дитини до освітніх центрів на материку. Крім того, вважає експерт, Україна має небагато комунікаційних каналів для пропагування вищої освіти в українських ВНЗ. Насправді ж нині не треба здавати ЗНО, лише одну профільну дисципліну і вчасно – до 20 червня – подати заяву в один з освітніх центрів «Крим – Україна», відтак можна отримати гарантовану державою безкоштовну вищу освіту.
Адміністративні послуги
Держава не має достовірної інформації щодо кількості дітей, які народилися в Криму за майже 4 роки окупації, та кількості людей, які там померли. Держава документує лише близько 20% цих фактів, підкерслює експерт Української Ґельсинської спілки Дар’я Свиридова. Слід встановити адміністративні процедури фіксування фактів народження/смерті громадян України в Криму та започаткувати систему обліку документів про народження та смерть осіб, виданих окупаційними органами влади.
Також, каже Дар’я Свиридова, слід полегшити доступ кримчан до адміністративних послуг - створити максимально наближений до КПВВ Центр надання адміністративних послуг: «Це має бути спеціалізований ЦНАП, в якому громадяни з Криму можуть отримати всі необхідні їм послуги, не лише адміністративні - подати заяви на отримання соціальних виплат та послуг, отримати свідоцтва про народження, смерть, шлюб, зміну ПІБ тощо. Там мають працювати державні нотаріуси (оперативне оформлення довіреностей, згода батьків на виїзд дитини за кордон, оформлення заповіту, нотаріальні звернення до банківських установ тощо), функціонувати поштові та банківські відділення». «Отримання адмінпослуг для кримчан – завжди виклик, - підтримує думку Юлія Тищенко, - адже наші громадяни з окупованого півострова інколи, для економії коштів і часу, змушені отримувати такі послуги за допомогою корупційних лазівок. Про це говориться вже не перший рік, а ситуація, на жаль, досі не змінилася».
Також варто провести належне технічне та санітарно-гігієнічне облаштування КПВВ (за визначенням Д.Свиридової, «те, як виглядають КПВВ, – просто сором для держави»), організувати криті приміщення для очікування та відпочинку осіб, приміщення для зустрічей та роботи з представниками органів державної влади, делегацій міжнародних організацій; облаштувати пункти надання медичної допомоги; організувати транспортне сполучення між КПВВ та найближчими населеними пунктами Херсонської області, забезпечивши регулярні маршрути громадського транспорту.
Інформаційна політика
Згідно з опитуванням, проведеним Мінінформполітики у березні 2017 року, 54% громадян України вважають, що вони не отримують достатньо інформації щодо політики держави відносно тимчасово окупованого Криму. «Отже, попри усталену думку, що українці начебто перестали цікавитися подіями в Криму, є значна потреба у донесенні такої інформації. – констатує експерт УНЦПД і радник міністра інформаційної політики Юлія Каздобіна. - Утім, не сформовано відповіді на питання щодо майбутнього Криму в складі України та політики України стосовно громадян, які співпрацювали з окупаційною владою, щодо яких існує кілька конкуруючих наративів. Відсутність чітко сформульованої політки унеможливлює чітку комунікацію з цих питань». На думку Ю.Каздобіної, слід інтенсифікувати комунікацію зі ЗМІ, розповідати про кроки влади, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію Криму, їх мотивацію; максимально спростити та зробити зрозумілими інформаційні повідомлення для мешканців Криму на сайтах державної влади.
Політика в царині культури
Актуальною проблемою для України є незаконні археологічні розкопки на лінії прокладення автотраси Керч-Севастополь: у 2017 р. археологи виявили пам'ятки палеоліту, некрополі бронзи, античності і середньовіччя - загалом 7500 артефактів. Знайдені пам’ятки передають у музеї Криму, деякі вивозять на територію РФ. Також відомо про незаконні роботи на скелі, де розташоване "Ластівчине гніздо", роботи на території Генуезької фортеці, а через видобуток піску знищені археологічні об'єкти античного городища Артезіан. Окупаційна влада дозволила незаконну т.зв. реставрацію Ханського палацу в Бахчисараї – пам’ятки, внесеної у 2013 р. до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Загалом культурний ландшафт півострова суттєво змінився, став заідеологізованим. Серед основних викликів - уразливість кримських татар у збереженні ідентичності та світоглядних орієнтирів. Занепад творчої активності кримськотатарських митців в умовах окупації, відсутність простору для самовираження тягне за собою проблему ретрансляції знання та технік наступному поколінню майстрів. Отже, Україна має підвищити рівень присутності кримських татар на міжнародних заходах та інформаційних майданчиках; популяризувати культуру цього народу; підтримувати проекти з вивчення, збереження та популяризації кримськотатарської нематеріальної культурної спадщини на континентальній Україні; створити електронну базу об’єктів, які репрезентують кримськотатарську культурну спадщину.
Дякуємо NED (CША) за підтримку видання, яке відбулося в рамках проекту «Демократія та реформи в період конфлікту: виклики та рішення».
З електронною версією книги можна ознайомитися в рубриці Видання.
Повний відеозвіт з презентації: