Рішення від 26 квітня про визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборону його діяльності в РФ з боку так званого суду в Криму було очікуваним та прогнозованим. Під час “засідання” самопроголошений прокурор Криму Наталія Поклонська, яку потенційно розглядають як перспективну фігуру у списках ”Єдиної Росії” під час виборів до Держдуми РФ 2016 року, заявила, що Меджліс кримських татар веде антиросійську діяльність на догоду Заходу . Судове засідання проти вищого представницького органу кримських татар було ініційовано відповідно до подання Н. Поклонської ще 15 лютого. У своєму зверненні так звана прокуратура керувалася федеральним законом «Про протидію екстремістської діяльності» . Судова справа містила кілька томів, в дусі 1930-х років радянського режиму. Від початку можна було передбачити, що рішення про заборону вже апріорі заготовлено, що демонстрували постійні репресії російської влади стосовно кримських татар, обшуки та затримання. Показово, що ще 18 квітня Міністерство юстиції Росії внесло Меджліс кримськотатарського народу в перелік громадських об'єднань, діяльність яких припинена у зв'язку зі здійсненням ними екстремістської діяльності. Це зроблено на підставі рішення прокурора Криму від 12 квітня . Отже, Меджліс кримськотатарського народу зараз поповнить “Перелік некомерційних організацій, щодо яких судом ухвалено і вступило в законну силу рішення про ліквідацію або заборону діяльності з підстав, передбачених ФЗ "Про протидію екстремістській діяльності" .
У звязку з цим можна виокремити низку складових тенденцій стосовно заборони Меджлісу кримськотатарського народу:
- Меджліс кримськотатарського народу не є ординарною неурядовою “некомерційною організацією”, як це активно воліють трактувати в РФ у всіх документах та реєстрах Міністерства юстиції РФ. Тому говорити у цьому випадку тільки про порушення права на свободу асоціацій замало, адже заборона Меджлісу складно корелюється, приміром, із забороною діяльності 47 організацій, які внесені до відповідних переліків НУО в РФ. Меджліс кримськотатарського народу є саме представницьким органом кримськотатарського народу, який було обрано на відкритих загальних виборах в доокупаційному Криму в 2013 році. Принцип формування Меджлісу певною мірою корелюється з виборами до представницького органу парламенту саамі у Фінляндії, Норвегії. Курултай – національний з’їзд кримських татар, делегати якого, громадяни України, які досягли 18 років, були обрані на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Своїх кандидатів до делегування у Курултаї тоді висунули 14 виборчих блоків та організацій кримських татар, а у виборах взяли участь, за інформацією Центральної виборчої комісії Курултаю кримськотатарського народу від 19 червня 2013 року, 90 850 кримських татар, громадян України;
- Фактично порушено право корінного народу України, Криму на представництво і самоврядування, яке надається, приміром, у Декларації про права корінних народів ООН, ухваленій 13 вересня 2007 року, конвенціях МОП. Кримських татар було визнано корінним народом Постановою Верховної Ради від 20 березня 2014 р . Так, у тексті постанови Україна визнає Меджліс кримськотатарського народу, виконавчий орган Курултаю кримськотатарського народу та Курултай вищим представницьким органом кримськотатарського народу та заявляє про свою підтримку Декларації Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів.
У самій Декларації, окрім різних положень і норм, йдеться й про те, що корінні народи мають право зберігати і зміцнювати свої особливі політичні, правові, економічні, соціальні і культурні інститути, зберігаючи при цьому своє право, якщо вони того бажають, на повну участь у політичному, економічному, соціальному і культурному житті держави. Відповідно до цього заборона Меджлісу має визнаватися як безпосереднє порушення прав корінного народу на представницькі органи, порушення прав корінного народу. Так у Резолюції Європейського Парламенту від 4 лютого 2016 року "Ситуація із правами людини в Криму, зокрема, кримських татар" , йдеться саме про порушення прав кримських татар як корінного народу Криму, а також наголошується на неприпустимості переслідувань і тиску на Меджліс, членів якого демократично обирає Курултай (Національна Асамблея), відповідних посилань бракує в інших міжнародних документах;
- Автоматично під так звану судову заборону Меджлісу так чи інакше підпадає вся система національного самоврядування, - це і делегати Курултаю, загалом 350 осіб, й члени 370 регіональних меджлісів, ті, хто обирає структури національного представництва. Приміром, Н. Поклонська, коментуючи рішення суду заявила: "громадське об'єднання" Меджліс кримськотатарського народу "зараз визнано екстремістським… Будь-які дії будуть розцінюватися як правопорушення. Якщо члени меджлісу або представники будуть здійснювати будь-яку діяльність всупереч рішенню суду, то вони будуть притягуватися до відповідальності” . При цьому під «будь-яку діяльність» за політичного бажання може підпадати будь-що, - від використання національних символів до освітніх заходів, адже жодних чітких інтерпретацій, яка саме діяльність заборонена, не існує. До речі, так само, як і визначення в російському законодавстві того, а що, власне, представляє собою “екстреміська діяльність”, яка може трактуватися більш ніж широко відповідно до Федерального закону від 25 липня 2002 N 114-ФЗ "Про протидію екстремістській діяльності" . Там, до речі, в плані екстремізму прямо йдеться про “регіональні або інші структурні підрозділи екстремістської діяльності”.
Так само, як і те, що “представником” Медлісу може також трактуватися будь-хто з боку кримських татар, при цьому навіть не обов’язково бути членом Меджлісу чи регіональних меджлісів. Прикладом “складання” справ стосовно будь кого може бути так звана справа “26 лютого” стосовно заворушень під Верховною Радою Криму, чи попередження стосовно “справи 2 травня”.
- Рішення фактично продовжує розкручувати коло перманентних репресивних заходів у Криму щодо кримських татар, політичних українців, ЗМІ. Днями посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що на території Російської Федерації у тюрмах офіційно сидять 23 політв'язні з України, 12 із яких утримають в окупованому Криму. Лідер кримських татар, Мустафа Джемілєв зазначає, що в Криму 13 політичних в’язнів. Заборонні заходи можуть в цьому контексті поширюватися й на ЗМІ, будь-яких фізичних чи юридичних осіб, які можуть поширювати інформацію про “заборонену організацію”, в цьому плані їхня діяльність також може бути визнана “екстреміською”.
У відповідь на очікувані дії російської сторони голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров видав розпорядження, узгоджене з членами Меджлісу, про діяльність у надзвичайному режимі в умовах тимчасової окупації Криму. Координація діяльності Меджлісу на період роботи у надзвичайному режимі покладається на особливу нараду Меджлісу кримськотатарського народу, до якої входять: голова Меджлісу, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв (за згодою), члени Меджлісу, які постійно перебувають на території материкової України.
Основна причина заборони вищого представницького органу кримських татар полягає у його традиційній позиції – невизнанні анексії Криму з боку РФ, непідтримці та запереченні результатів так званого референдуму від 16 березня 2014 року, який пройшов під наглядом окупаційних військ та на який посилається російське керівництво для виправдання анексії. Меджліс не пішов на співпрацю з російським керівництвом, а намагання розхитати представницький орган виявилися марними. Так само, як невдалими виявилися спроби створити альтернативи системі Меджліс-Курултай з боку РФ, ініціюючи громадський рух кримськотатарського народу «Къырым» в 2014 році, якій не отримав підтримки, інші об’єднання, які не набули значення та популярності серед кримських татар.
Одна з причин також криється в історичних алюзіях - генеральна політична лінія Російської імперії, потім сталінського СРСР була направлена на вичавлювання кримських татар з їхньої історичної батьківщини. В 1994 році кримські татари були повністю депортовані з Криму і на роки до них було приклеєно сталінський ярлик. Це останній з депортованих народів СРСР, якому дозволили повернутися до Криму наприкінці перебудови, завдяки протестній діяльності кримськотатарського національного руху, а системне повернення відбулося вже за часів здобуття Україною незалежності.
Реакція української влади та міжнародних структур на заборону Меджлісу доволі однозначна – заклики до скасування відповідного рішення російської сторони. Генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Янгланд закликав скасувати судове рішення про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Речник Зовнішньої дипломатичної служби ЄС назвав заборону кримськотатарського Меджлісу наступом на права кримських татар в цілому, та закликав негайно забезпечити повну відповідність міжнародним стандартам у сфері прав людини. Водночас, окрім політичних, дипломатичних оцінок сьогодні фактично не існує дієвих важелів впливу на позицію РФ щодо дотримання прав кримських татар в анексованому Криму. Адже попри заклики міжнародної спільноти, силовий тиск та репресії з боку РФ тривають. За цих умов справу заборони Меджлісу, порушення прав людини на анексованому півострові мали б бути підставою для запровадження системи додаткових санкцій по відношенню до РФ. Питання прав людини, забезпечення колективних прав також має стати предметом не тільки політичних заяв та звітів, але й внесено до порядку денного перемовин стосовно майбутнього Криму.
УНЦПД, 22 рік видання, №22/746, 20 квітня 2016 року
Юлія Тищенко, Український незалежний центр політичних досліджень