Попри четвертий рік повномасштабної війни, більшість українців залишаються стійкими завдяки підтримці Збройних сил, близьких людей і віри. Водночас зростає запит на розвиток, справедливість і ефективну взаємодію з владою.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження компанії «Info Sapience», які презентували в Укрінформі.
Дані, отримані під час цьогорічного соціологічного опитування у форматі омнібуса, порівнювалися з відповідниками за 2024 рік. Опитування провела дослідницька агенція «Info Sapience» для Національної платформи стійкості та згуртованості на замовлення Українського незалежного центру політичних досліджень.
Співзасновниця Національної платформи Юлія Тищенко наголосила, що головна мета опитування – оцінити рівень стійкості з точки зору її різних параметрів. Дослідники фіксували не тільки сьогоднішній стан суспільства, але і його спроможність.
Докладніше про отримані результати розповіла керівниця відділу соціально-політичних досліджень «Info Sapience» Анастасія Шуренкова. Вибірка становить 1000 респондентів і є репрезентативною структурі населення України. Інтерв’ю проводилися телефоном у квітні 2024 і 2025 років. Максимальна похибка не перевищує 3,1 %.
Як і минулого року, більшості українців допомагає зберігати стійкість віра у ЗСУ (64 % - у 2025 році, 65 % - у 2024 році). На другому місці – сім’я, родичі близькі (52 % - у 2025 році, 49 % - у 2024 році). У 2025 році третє місце серед чинників посідає «релігія/віра в Бога» (+7 пунктів в порівнянні з 2024 роком: 28 % та 21 % відповідно).
У 2025 році, як і в 2024 році, переважна більшість населення впевнені у перемозі у війні, хоча частка оптимістично налаштованих українців скоротилася на 5 пунктів: 43% (2025) та 47 % (2024). Так само у 2025 році більшість респондентів (65%) готові терпіти труднощі заради перемоги стільки, скільки потрібно. Але минулого року цей показник був на 4 пункти вище (69 %). На ті ж 4% зросла кількість тих, хто не готовий терпіти взагалі (16 % - у 2025 році, 12 % - у 2024 році).
Відповідаючи на питання, чого зараз найбільше бракує Україні, респонденти мали змогу надати три відповіді. Топ-3 склали мир (58 % - у 2025 році, 56 % - у 2024 році), справедливість (40 % у 2025 та 2024 роках) та єдність (34 % - у 2025 році, 31 % - у 2024 році). Анастасія Шуренкова підкреслила, що цього року почав «набирати обертів» запит на розвиток.
Оцінюючи рівень довіри до інституцій, українці стабільно надають перевагу ЗСУ (69 % - у 2025 році, 71 % - у 2024 році), які також є основою персональної стійкості. Цього року трохи знизилась довіра до волонтерських рухів (42 % - у 2025 році, 47 % - у 2024 році), але виросла довіра до Президента України (34 % - у 2025 році, 27 % - у 2024 році).
Більшість опитаних відчувають себе насамперед громадянами України. І цей показник значно зростає у 2025 році в порівнянні з 2024 роком: 56 % та 52 % відповідно.
Як і раніше, у 2025 році українці вважають, що ефективність взаємодії між мешканцям і місцевою владою знизилася в порівнянні з часом до повномасштабного вторгнення (так, сьогодні взаємодію вважають ефективною 48 %, а до повномасштабного вторгнення – 54 %). Частка тих, хто вважає таку взаємодію «зовсім неефективною» збільшилася з 15 % у 2024 році до 21 % цього року.
Показово, що також зросла кількість респондентів, які вважають, що перешкодою для ефективної взаємодії є недовіра до місцевої влади (29 % у 2025 році, 25 % у 2024 році). Але головною перешкодою стабільно залишається корупція, що фіксують й інші дослідження.
Серед пріоритетів, на які повинна спрямувати зусилля місцева влада, на першому місці допомога ЗСУ, але цей показник відчутно «просів» у порівнянні з минулим роком: 39 % та 4 6% відповідно. Натомість зросла нагальність вирішення проблем, пов’язаних з розвитком – це допомога біженцям і ВПО, відбудова пошкодженої інфраструктури, розвиток місцевої молоді та ін.
У 2025 році зросла кількість українців, які беруть участь у суспільному житті, коли вважають, що їх участь потрібна: 58 % та 52 % відповідно. Водночас дещо знизилася частка тих, хто допомагає тільки тоді, коли його попросять: 26 % у 2025 році і 29 % у 2024 році. Дослідниця вважає, що це свідчить про проактивність: люди готові долучатися до суспільно корисних справ за власним рішенням, не очікуючи окремого прохання.
Якщо говорити про форми участі у суспільному життя, то й цього року, й минулого найбільш поширена фінансова підтримка: по 49 % в обох дослідженнях. Не беруть участь у суспільному житті 28 % у 2025 році та 27 % у 2024 році. Якщо відняти цей показник, вийде, що три чверті українських громадян є суспільно активними – це дуже обнадійливі дані, як для четвертого року повномасштабної війни.
Коментуючи дані опитувань, Юлія Тищенко зауважила, що відсутність негативних змін свідчить про певну загартованість українського суспільства. Збільшення ролі релігії як чинника індивідуальної стійкості експертка пов’язує зі зростанням втоми від пошуку рішень, на які може впливати сама людина. Більшість українців впевнені у перемозі України, але трактування поняття «перемога» може відрізнятися. Хтось вважає перемогою руйнацію країни-агресора, а хтось – припинення вогню. Теж саме стосується й поняття «справедливість».
Якщо взяти до уваги віковий розподіл, то саме молодь відзначає, що Україні бракує розвитку. Натомість у старших більшою є потреба у стабільності, унормованості життя.
Провідна наукова співробітниця відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН Україн Наталія Кононенко звернула увага на великий розрив між вірою у ЗСУ та вірою у державу. На думку українців, держава недостатньо ефективно виконує всі функції, крім безпекової.
Експертка відзначила, що рівень довіри до більшості інститутів є нижчим за 13 %. Високої довіри до лідерів рейтингу (ЗСУ, волонтерів, Президента України) недостатньо, щоб компенсувати дефіцит спроможності решти. Отже, навіть в умовах війни влада має поступово повертатися до внутрішньої політики.
Українці готові терпіти труднощі заради перемоги стільки, скільки потрібно, але поступове зниження цього показника – тривожний сигнал. Так вважає політолог та співзасновник Національної платформи Олег Саакян. Він також зазначив, що не можна ігнорувати емоційний стан суспільства, яке має високий запит на справедливість.
Політолог вважає, що потреба миру певною мірою вказує на потребу визначеності та стабільності. Коли триває війна на виснаження, люди прагнуть не просто вистояти, але й жити в таких умовах.
Нагадаємо, що нещодавно Національна платформа презентувала дослідження з цієї теми – «Сприяння розвитку інструментів дорадчої демократії в умовах обмежених можливостей місцевого самоврядування».
Читайте також: В Україні представили Концепцію вдосконалення системи обліку гуманітарної допомоги: експерти УНЦПД про ключові зміни
Фото: Укрінформ та УНЦПД