Команда Українського незалежного центру політичних досліджень разом з аналітичною ініціативою War:Observe представили дослідження «Україна в новій реальності переговорів: оцінка існуючих форматів переговорів про мир».
Презентація дослідження відбулася в Українському кризовому медіа-центрі.
Як зазначила виконавча директорка УНЦПД Валерія Скворцова, ідея дослідження виникла у червні минулого року після першого Саміту миру. Його метою став аналіз переговорних процесів щодо завершення російсько-української війни, з урахуванням різних політичних перспектив.
«Геополітична реальність дуже активно змінюється, змінюється роль наших партнерів, роль політичних гравців. Вибори в США дуже суттєво вплинули на ці переговорні процеси, і зараз ми бачимо, що лідерство за американською переговорною ініціативою. Тому ми включили в дослідження компонент аналізу саме американської переговорної ініціативи», – пояснила співавторка дослідження.
За її словами, до участі в опитуванні було запрошено 21 українського та міжнародного експерта. Вони оцінили формат Саміту, його сильні та слабкі сторони, перспективу участі росії, а також виклики, з якими може зіткнутися Україна та міжнародні партнери при потенційній участі росії у діалозі тощо.
Аналітикиня War:Observe та співавторка дослідження Богдана Бондаренко проінформувала про механізми протидії російським маніпуляціям, які стануть невід’ємною частиною її переговорної позиції.
«Щоб протистояти цим маніпуляціям варто попередити міжнародну спільноту про можливі провокації росії, залучити Саудівську Аравію, Катар, ОАЕ для стабілізації енергетичного ринку, посилити військово-промислову співпрацю з країнами поза НАТО. І, звісно, обмежити вплив російських медіа та дезінформації через координацію інформаційної політики з країнами-партнерами та посилити експертну дипломатію», - додала аналітикиня.
Модератор заходу, журналіст-міжнародник Єгор Брайлян підкреслив, що до переговорного процесу активно прагнуть долучитися європейські країни.
«Чому Туреччина важлива? Тому що саме там були проведені переговори у березні 2022 року, і ми бачимо, що вже були проведені три раунди переговорів цього року в Туреччині. Американська перспектива важлива через те, що США зараз так само хочуть бути залученими, хоча є своя специфіка в адміністрації Трампа, і так само важливо подивитися, чого хоче досягнути Росія через ці переговори», – підкреслив він.
За словами виконавчого директора Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Тараса Жовтенко, коли почався російсько-американський трек переговорів, у європейських країнах спочатку виник ризик залишитися третім зайвим, але досить швидко стало зрозуміло, що та формула мирного регулювання і завершення російсько-української війни, яку перед собою бачить Дональд Трамп, не може не враховувати позиції Європи.
«Дональд Трамп зрозумів, і в цьому йому допомогли лідери коаліції Охочих, що без погодження з європейцями принаймні формату того, як будуть надаватися Україні практичні реальні гарантії безпеки, як будуть діяти ті самі сили стримування, і в чому буде роль Сполучених Штатів Америки загалом в цьому процесі, стратегічного формулу миру Трампа реалізувати практично неможливо», – відмітив експерт.
До заходу також долучилися:
- Янош Грищенко, радник відділу Південного Кавказу і Туреччини Другого територіального департаменту МЗС України.
- Олександр Краєв, директор програми “Північна Америка” у Раді зовнішньої політики «Українська призма».
- Вадим Денисенко, доктор історичних наук, журналіст, політолог, шер-редактор видання «Ділова столиця»
- Philippe Lefevre, Associate at the Centre for Britain and Europe
Читайте також: «Демократія участі набуває виключного значення, коли призупинені електоральні механізми», - підсумки публічної дискусії