Як працює напрямок правового забезпечення свободи об’єднання УНЦПД у війну?

Мобілізація “громадського фронту” з початком повномасштабного вторгнення, з одного, боку продемонструвала, що немає нічого неможливого для громадян та їх об'єднань за наявності дійсно важливої спільної мети. Водночас, обставини, у яких ми всі опинились, викрили і низку різнопланових проблем, пов’язаних з умовами для державної реєстрації та функціонування громадських об’єднань та благодійних організацій. Ділимося ключовими векторами своєї роботи у цій стезі.

Яка динаміка реєстрації ГО/БО сьогодні?

На сьогодні реєструється в рази більше ГО/БО, аніж у мирний час. Так, за даними Держстату станом на 01 жовтня в Україні зареєстровано 98917 громадських організацій, 2185 громадських спілок, 25755 благодійних організацій. При цьому, лише з 1 квітня зареєстровано 1854 громадські організації, 72 громадські спілки, 4868 благодійних організацій. При цьому, з динаміки реєстрації ми бачимо, що більшість організацій, зважаючи на безпекову ситуацію, реєструвались у західних та центральних областях. 

Наведене, з одного боку, посилює опірність держави і суспільства, а з іншого - викриває всі недоліки правової системи, законодавства і системи відносин “людина-держава”, потребуючи відповідних реакцій усіх сторін діалогу. Наприклад, на сьогодні є неможливою реєстрація ГО та БО онлайн.  Це значно ускладнює процедуру для охочих зареєструватись. Водночас, організація, яка зареєструвалась, має право набути ознаку неприбутковості і хоча теоретично це може бути зроблено автоматично, на сьогодні засновники вимушені особисто подавати відповідні документи до податкової та особисто дізнаватись про результати розгляду. Тому дедалі вищим є запит на діджиталізацію публічних послуг. Так само, на початку повномасштабного вторгнення такі організації можна було зареєструвати за принципом екстериторіальності у будь-якому населеному пункті. Однак, тепер така опція доступна лише якщо засновники з тимчасово окупованих територій або територій, де відбуваються активні бойові дії.  

Крім того, зараз організації із регіонів, які руйнує війна, перевозять чи обладнують свої офіси у інших містах. Це, у свою чергу, зумовлює необхідність реагування влади на місцях і покриття запиту, наприклад, щодо надання приміщень комунальної власності для потреб організацій (наприклад, розміщення офісів). На жаль, для багатьох нині це виклик, адже ще у 2020 році до спеціального законодавства було внесено зміни, що унеможливлюють надання в оренду на пільгових умовах приміщень для громадських об’єднань. З цією проблемою УНЦПД вже працює на сьогодні.

Законопроєкт 8084? Корисна ця комбінація цифр чи ні?

Ми бачимо, що в умовах повномасштабного вторгнення є потреба якнайшвидше усунути низку бар’єрів для функціонування громадянського суспільства. Насамперед,  необхідним є встановлення на законодавчому рівні можливості діяти на підставі модельного статуту та затвердження пропонованих державою кількох варіантів редакцій такого статуту. Це уможливить реєстрацію ГО на Порталі Дія - не просто онлайн, але й автоматично. Водночас, потрібним є збільшення кількості суб’єктів, уповноважених здійснювати державну реєстрацію ГО та скорочення строку для реєстрації ГО. Такі заходи у своїй сукупності дозволять поліпшити доступність відповідних процедур, а отже - більшою мірою гарантувати право на свободу об’єднання. Паралельно важливо зміцнювати євроінтеграційну складову у законодавстві для громадянського суспільства. На ці та інші запити дозволяє відреагувати проєкт Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо унормування діяльності та державної реєстрації громадських організацій” № 8084, який розроблявся Міністерством юстиції України у тісній співпраці з УНЦПД. У цілому, проєкт дозволить реалізувати Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки. Усе це не лише дозволяє наблизити перемогу над агресором, зміцнюючи гуманітарний і волонтерський рухи, але й закладати гідне підґрунтя для майбутньоїх відбудови. 

Чи можуть представники ОГС сьогодні розраховувати на фахову підтримку з питань реєстрації та діяльності?

Так. У проєкті Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства функціонує гаряча лінія правової допомоги, в рамках роботи якої її експерти надають консультації з питань державної реєстрації громадських та благодійних організацій, внесення змін до установчих документів, а також оподаткування їх діяльності. Тому ми раді будемо проконсультувати  з цих питань за номером +380632347440 або ж на поштову скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Також маємо для цього ще один майданчик - Довідник громадського активіста, що містить відповіді на найпоширеніші запитання у цій темі. Він постійно оновлюється і має доступний лінк на сайті УНЦПД.

Чи є орієнтири, які підкажуть вектор руху вашій діяльності в секторі?

На сьогодні такими базовими орієнтирами є державні програмні документи: Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021-2026 роки, Стратегія повоєнного відновлення, ​​Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Також дороговказом для нас є Карта правових реформ для громадянського суспільства в Україні, як документ, напрацьований громадянами для громадян. У цілому ж,  будь-які державні рішення та рішення, що ухвалюються на місцевому рівні, мають оцінюватися крізь призму цінності. Ані держава, ані суспільство не мають часу зволікати чи надавати перевагу формі над змістом. Тому й УНЦПД працює за таким принципом: усе, що ми робимо, розглядаємо за ціннісним критерієм. Перед нами щодня відкриваються нові завдання і виникають нові виклики, пошук кращих рішень для громадського сектору є глибоким сенсом нашої роботи і призначенням нашої організації. Переконані, що український громадський сектор має надвисокий потенціал і виклики сьогодення дозволяють розкрити його повною мірою. 

Нацстратегія розвитку громадянського суспільства

Становлення демократичної, правової та соціальної держави тісно пов'язане з розвитком громадянського суспільства як сфери суспільної діяльності громадян, що об'єднуються для прийняття спільних рішень, а також захисту прав та інтересів, досягнення спільного блага, у тому числі у взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, політичними інститутами та бізнесом.

Важливою ознакою сталості громадянського суспільства є функціонування інститутів громадянського суспільства, через які громадяни та суспільні групи забезпечують самоорганізацію, представництво, реалізацію і захист прав та інтересів.

Партнерство між державою та громадянським суспільством є вагомим чинником реалізації демократичних цінностей, закріплених у положеннях Конституції України, зокрема щодо свободи та особистої недоторканності громадян, свободи слова і думки, свободи вираження поглядів і переконань, свободи світогляду і віросповідання, свободи об'єднання, участі громадян в управлінні державними справами тощо.

Громадянське суспільство є виразником та захисником інтересів і прагнень різноманітних суспільних груп та громадян. Громадянське суспільство здатне зробити значний внесок у сталий розвиток держави шляхом надання соціальних послуг, забезпечення здійснення соціального підприємництва, збільшення кількості робочих місць і самозайнятих осіб, поліпшення бізнес-середовища, протидії корупції, сприяння прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування та реалізації інших суспільно корисних проектів. Інститути громадянського суспільства в Україні також відіграють активну роль у сприянні відновленню територіальної цілісності та розбудові миру.

Ураховуючи роль громадянського суспільства у різних сферах суспільного життя, створення сприятливих умов для його розвитку та налагодження взаємодії з його інститутами є важливим завданням органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Отже, працювати є над чим. Намагаємось швидко й релевантно реагувати на потреби громадянського суспільства. Особливо такий підхід набув значення під час війни, коли важлива оперативність реакції: і у вирішенні конкретних індивідуальних кейсів, і у цілісних змінах для громадського сектору. 

Назад до переліку матеріалів