Пропонуємо ознайомитися з добіркою ключових змін у законодавстві, що стосуються діяльності організацій громадянського суспільства. У жовтневому випуску Український незалежний центр політичних досліджень зібрав головні теми, про які варто знати:
- Зареєстровано законопроєкт про регулювання соціального підприємництва
- Законопроєкт про оновлення книги першої Цивільного кодексу прийнято в першому читанні
Читайте детальніше про ці зміни та дізнавайтесь, як вони вплинуть на роботу ОГС
Прийняті нормативно-правові акти
Прийнято за основу законопроєкт про оновлення книги першої Цивільного кодексу
Про що документ: Законопрооєкт № 14056 в частині, що стосується ОГС, пропонує переглянути підхід до визначення прав дитини. Так, до переліку прав малолітньої дитини (прим. – малолітньою є дитина, яка не досягла 14 років), які така дитина може здійснювати самостійно додали право на участь в дитячих громадських організаціях. Неповнолітні діти (прим. – дитина віком від 14 до 18 років) в свою чергу мають право на участь в громадських організаціях та право бути засновником такої організації.
В частині, що стосується регулювання юридичних осіб, законопроєкт конкретизує підходи до класифікації юридичних осіб. Так, юридичні особи приватного права можуть створюватися лише у формі товариств або установ. Уточнено поняття установчих документів і визначення внутрішньої структури юридичної особи, уніфіковано підходи до юридичних осіб приватного і публічного права.
Чому це важливо: Право дитини на участь у дитячих громадських організаціях наразі закріплене в окремих законодавчих актах, зокрема в Законах “Про основні засади молодіжної політики”, “Про громадські об’єднання”. Закріплення такого права в Цивільному кодексі допоможе забезпечити його системне визнання та посилити гарантії реалізації цього права, а також стимулюватиме дітей долучитись до громадянського суспільства та громадського активізму.
Разом з тим законопроєкт містить низку норм, що стосуються функціонування юридичних осіб, які потребують додаткових обговорень з громадським сектором та експертним середовищем. В законопроєкті не враховано специфіку громадських організацій, діяльність яких здебільшого пов’язана із гранатовим фінансуванням, яке є періодичним. Так, для укладення правочинів, вартість предмета яких перевищує десять відсотків вартості чистих активів організації, потрібно скликати загальні збори та отримати ¾ голосів. Скликання загальних зборів для укладення значних правочинів може створювати надмірні бюрократичні перешкоди, ускладнювати оперативне прийняття рішень для проєктів, що фінансуються донорами з обмеженими строками виконання.
Кабінет Міністрів затвердив новий Порядок надання бюджетних грантів для підтримки молодіжних проєктів
Про що документ: Запроваджено єдині правила конкурсного надання бюджетних грантів із держбюджету на реалізацію молодіжних проєктів, пов’язаних із завданнями державних програм у сфері молодіжної політики. Основні новації:
- збільшилась кількість грантоодержувачів, крім молодіжних і дитячих ГО, претендувати зможуть фізичні особи (молодь, члени рад, самоврядування, молодіжні працівники, радники), ФОПи та юридичні особи, що працюють з молоддю;
- мінімум 15% від кошторису проєкту мають бути співфінансуванням;
- встановлюється новий механізм відбору – три рівні оцінювання з технічним і експертним аналізом заявок;
- до конкурсу не допускаються організації, які порушують наступні правила: подвійне фінансування, санкції РНБО, податкові борги, спори з УМФ, діяльність у РФ/РБ чи на ТОТ, судимість тощо.
- кошти перераховуються з УМФ на окремий рахунок грантоодержувача, використовуються в межах року, залишки до 20 грудня повертаються; за порушень – повернення коштів;
- заборонено витрачати грантові кошти на: підготовку заявки, посередницькі послуги, утримання персоналу, витрати, профінансовані з інших джерел;
- УМФ здійснює моніторинг, аналіз звітів і надає рекомендації; результати враховуються у майбутніх конкурсах.
Чому це важливо: Такий підхід запроваджує цілісну систему державної проєктної підтримки молодіжної політики через УМФ у форматі бюджетних грантів. Документ регламентує повний цикл – від щорічного визначення пріоритетів і проведення конкурсів до процесів відбору, моніторингу та звітування. Експерти УНЦПД зробили детальний огляд на головні зміни у державному фінансуванні конкурсів для молодіжних ОГС, ознайомитись можна за посиланням.
Зареєстровані нормативно-правові акти
Зареєстровано законопроєкт про соціальне підприємництво
Про що документ: Законопроєкт вводить поняття суб'єктів соціального підприємництва. Це – суб’єкти малого і середнього бізнесу, що здійснюють підприємницьку діяльність, основною метою якої є досягнення конкретних суспільно корисних матеріальних і нематеріальних результатів. Їхня діяльність спрямована на вирішення соціальних проблем та/або задоволення соціальних потреб окремих категорій осіб чи груп населення, а також з метою одержання прибутку.
Пропонується поширити на суб'єктів соціального підприємництва всіх видів державної підтримки, які передбачені для суб’єктів малого і середнього підприємництва. Зокрема, це фінансова, інформаційна, консультаційна підтримка. Розвиток та підтримка соціального підприємництва через залучення до державних програм, спрямованих на розв’язання проблем зайнятості, соціальної інтеграції, розвитку громад та територій – є одним із напрямків державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.
Також законопроєкт розширює законодавче поняття “благодійник”, відтак – це може бути й фізична особа підприємець, яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.
Чому це важливо: Розвиток соціального підприємництва дає можливість направити додаткові ресурси згенеровані в приватній економіці на вирішення соціальних проблем, допомогти людям, які цього потребують. Правове регулювання соціального підприємництва є актуальною та потрібною темою для українського суспільства та громадськості вже протягом багатьох років. Даний законопроєкт пропонує встановити не визначення “соціального підприємництва”, а суб’єктів, які його здійснюють із характеристикою такої діяльності. Водночас в документі не враховано специфіку діяльності фізичних осіб-підприємців та особливостей здійснення ними благодійної діяльності відповідно до чинного законодавства та позиції Державної податкової служби.
Потребує доопрацювання та узгодження з чинним законодавством право благодійних організацій бути суб'єктом соціального підприємництва.
Правове врегулювання соціального підприємництва потребує комплексного підходу та подальшого консультування з експертною спільнотою та громадськістю. Команда УНЦПД продовжуватиме моніторинг змін у сфері соціального підприємництва та інформуватиме громадський сектор.
Дайджест створено ГО «Український незалежний центр політичних досліджень» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст дайджесту є відповідальністю УНЦПД та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Якщо маєте питання або пропозиції, будемо раді вашим відгукам на Facebook-сторінці УНЦПД.
Читайте також: УНЦПД представлений на виставковому проєкті «Тут і зараз: об’єднані для змін»