Індекс сталості розвитку організацій громадянського суспільства (ОГС) в Україні у 2025 році залишився на рівні 3,0 бала. Це свідчить про збереження загальної стійкості громадянського суспільства попри тривалу війну, скорочення міжнародного фінансування та зростання навантаження на організації.
Про це йшлося під час презентації результатів Індексу сталості розвитку організацій громадянського суспільства в Україні, підготовленого Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Виконавча директорка УНЦПД Валерія Скворцова відзначила, що незмінність загального показника не означає відсутності змін усередині сектору. За її словами, громадянське суспільство продовжує демонструвати високу активність, однак стикається з дедалі більшою кількістю викликів.
«Організації громадянського суспільства продовжують показувати себе дуже активними і зберігають певний запас стійкості. Але водночас вони самі стикаються з більшою кількістю ризиків і викликів. Це перш за все безпека; тривала війна виснажує людей і, відповідно, громадські організації», – зазначила вона.
Директор програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський наголосив на важливості дослідження для розуміння динаміки розвитку громадянського суспільства та його ролі у процесі європейської інтеграції України.
Окреме значення, за його словами, має представлення в дослідженні досвіду організацій із різних регіонів України.
«Для нас однією з важливих умов було залучення до оцінювання представників не лише організацій з Києва, а й з різних регіонів України», – підкреслив він.
Олексій Орловський також відзначив, що підтримка розвитку громадянського суспільства та його впливу на процеси ухвалення рішень є одним із засадничих напрямів роботи Міжнародного фонду «Відродження».
Заступниця директора департаменту інформації та комунікацій з громадськістю, завідувачка відділу Секретаріату Кабінету Міністрів України Наталія Окша зауважила, що Індекс дає змогу побачити загальну картину стану громадянського суспільства та процесів його взаємодії з органами державної влади.
Результати дослідження, на її думку, важливі не лише для оцінки виконання Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, а й для розуміння ширшого контексту реалізації державної політики, відновлення України та розвитку територіальних громад. Вона також вказала на важливість використання результатів Індексу під час підготовки нової Національної стратегії.
Представляючи дослідження, аналітикиня законодавства УНЦПД та співавторка дослідження Ярина Походай зазначила, що формування Індексу базується на методології, розробленій USAID, а УНЦПД працює над Індексом в Україні вже понад 10 років.
«Оцінювання поєднує експертну дискусію, кабінетне дослідження та аналіз ситуації в регіонах. Експерти УНЦПД проводили фокус-групи з представниками громадського сектору та онлайн-опитування, які дають змогу врахувати досвід організацій із різних частин України, зокрема тих, що працюють на прифронтових територіях», – розповіла експертка.
Детальні результати дослідження представила експертка з питань оподаткування ОГС та благодійної діяльності УНЦПД і співавторка дослідження Юлія Панура.
Вона зазначила, що за незмінного загального показника у 3,0 бала динаміка за окремими складовими була різною. Правове середовище покращилося на 0,1 бала і становить 3,2 бала. Водночас залишаються виклики у сфері лобіювання, захисту громадських активістів, банківського обслуговування та фінансового моніторингу.
Коментуючи результати за цим показником, керівник Програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД Максим Лациба відзначив низку позитивних змін, що відбулися у 2025 році. Серед них – запуск онлайн-реєстрації громадських організацій на основі модельного статуту, розвиток інструментів участі жителів, підвищення прозорості органів місцевого самоврядування та вдосконалення умов для гуманітарної діяльності. Проте за словами експерта, низка важливих законодавчих ініціатив досі не реалізована.
Серед викликів він також назвав захист громадських активістів та проблеми банківського обслуговування ОГС і благодійних організацій.
Продовжуючи тему захисту прав активістів, директорка Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик зазначила, що у 2025 році було зафіксовано 178 випадків переслідування громадських активістів на підконтрольній Україні території. Понад 60% із них були пов’язані з російською агресією. Разом із тим залишаються й випадки переслідування, не пов’язані з війною, зокрема юридичний тиск, кримінальні провадження та SLAPP-позови.
Говорячи про стан адвокації у 2025 році, виконавча директорка РПР Ольга Лимар відзначила, що скорочення міжнародного фінансування суттєво вплинуло на спроможність громадських та аналітичних організацій працювати над реформами й адвокаційними кампаніями.
Вона звернула увагу на події навколо законопроєкту щодо НАБУ і САП, які, на її думку, продемонстрували одночасно силу громадянського суспільства та можливість використовувати демократичні інструменти навіть в умовах воєнного стану.
Серед ключових викликів Ольга Лимар назвала темпи роботи парламенту та реалізації євроінтеграційних реформ.
Директорка Альянсу українських організацій громадянського суспільства Міла Леонова зосередила увагу на тому, що скорочення міжнародного фінансування стало стимулом для появи нових форматів підтримки – нових фондів, програм та механізмів регрантингу.
Вона також наголосила на необхідності посилювати співпрацю між організаціями та створювати механізми, які дозволять малим і локальним ОГС отримувати доступ до ресурсів.
Натомість виконавча директорка БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне», проєкту EU4CSOs EmpowerUA Ганна Котенко зосередила увагу на ситуації з організаціями – надавачами соціальних послуг.
За її словами, попри складні умови, вони зберігають стійкість і навіть дещо покращили свої позиції щодо доступу до фінансування, однак ця стабільність є результатом значних зусиль, адже працівники ОГС одночасно переживають ті самі виклики, що й люди, яким вони допомагають.
Зі свого боку, представниця Philanthropin Ukraine Галина Масира, звернула увагу на значний запит з боку міжнародних партнерів, громадянського суспільства та державних інституцій на прозорість та підзвітність ОГС.
Також голова керівного комітету Агенції відновлення та розвитку Олександр Солонтай, оцінюючи результати Індексу, наголосив, що важливим результатом у 2025 році стало урізноманітнення донорського середовища, а серед ключових викликів він назвав стан людського капіталу в умовах війни, економічні труднощі та недостатню адаптацію державного управління до нових умов.
Нагадаємо, що Індекс оцінює сім ключових складових розвитку громадянського суспільства: правове середовище, організаційну спроможність, фінансову стійкість, адвокацію, надання послуг, секторальну інфраструктуру та публічний імідж. За кожним із цих показників експерти визначають зміни порівняно з попереднім роком, на основі чого формується загальний бал.
Презентація дослідження проводилася в межах проєкту «Індекс сталості розвитку організацій громадянського суспільства в Україні» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Зміст заходу та дослідження є виключною відповідальністю Українського незалежного центру політичних досліджень.