УНЦПД - Аналітичний центр

Український незалежний центр політичних досліджень оголошує тендер на виготовлення відеороликів, присвячених темам адвокації, антидискримінаційної політики в Україні, рівності та правам молоді.

Терміни виготовлення відеоматеріалів: листопад-грудень 2019 року.

Наскільки перспективними для втілення є передвиборчі програми політичних партій, які пройшли до Верховної Ради?

Поки Верховна Рада IX скликання звітує про перші 50 днів роботи, пропонуємо порівняти анонсовані в передвиборний період пропозиції з реальними справами. Експерти Українського незалежного центру політичних досліджень приєдналися до розробки методології оцінки перспективності програм політичних партій. Ми спільно з колегами з Центру політико-правових реформ, зі Школи політичної аналітики НАУКМА та з Фонду "Демократичних ініціатив" ім. Ілька Кучеріва провели аналіз планової дільності партій за кількома напрямками:

- Політико-правові реформи;
- Національна безпека, оборона та зовнішня політика;
- Гуманітарний розвиток.

Завантажити повний документ тут.

16 жовтня відбулася презентація звіту "Індекс сталості організації громадянського суспільства".

На заході експерти УНЦПД Марія Гелетій та Максим Лациба спільно з колегами Олександром Равчевим, членом правління ГО "Піранья" та з Володимиром Шейгусом, виконавчим директором Ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання», представили регіональний та всеукраїнський аналізи розвитку громадянського суспільсва в 2018 році.

Керівник проєкту «Індекс стабільності організацій громадянського суспільства» Марія Гелетій зазначила: "Дослідження Індексу сталості громадянського суспільства проводиться щорічно у всьому світі. Україна має найкращу сталість серед країн Євразії […]. У нашому регіоні найкраща сталість громадянського суспільства в Естонії, найгірша – в Азербайджані та Білорусі».

За результатами Індексу стабільності громадянського суспільства-2018, ситуація для громадянського суспільства в Україні погіршилася на 0.1 пункта і становить 3.3 порівняно з 3.2 у минулому році. В опитуванні для оцінки ситуації за 2018 рік взяли участь 13 експертів. «Погіршення відбулося через значне погіршення у двох блоках: правове середовище та адвокація», – розповів Олександр Равчев, член правління ГО «Піранья», на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Показник для правового середовища погіршився з 3.5 у 2017 році до 3.6 у 2018 році. Основні причини погіршення – напади на активістів, на той час діюче електронне декларування для антикорупційних активістів та кампанії з дискредитації громадських активістів, розповів Максим Лациба, експерт з адвокації. Також вплинуло намагання з боку президента Петра Порошенка і парламенту запровадити додаткове звітування для всіх громадських організацій з обтяжливими процедурами. Відзначалося, що у 2018 спостерігався тиск з боку СБУ на благодійні організації, які надавали гуманітарну допомогу людям на окупованих територіях, часто в рамках міжнародних проектів. У підсумку жодна зі справ не потрапила до суду.

Внаслідок різного трактування законодавства, в окремих областях у громадських організацій були проблеми зі здійсненням соціально-підприємницької діяльності.

На 0.2 пункта покращилася ситуація в частині державного фінансування громадських організацій: спростили процедуру участі у конкурсі проектів для неурядових проектів, ухвалили нову постанову про конкурс проектів для громадських організацій ветеранів. Громадські організації спортивного напрямку отримали додаткові податкові пільги: бізнес може пожертвувати на їхню користь 8% зі свого фінансового результату.

Показник з адвокації ГО (здатність впливати на процеси) у 2018 році погіршився на 0.1 пункта, до 2.2. «Організації громадянського суспільства залишалися головним рушієм реформ, частина кампаній завершилися успіхом. Ухвалений закон про судоустрій, багато зроблено для Виборчого кодексу. Запровадили закупівлю ліків через міжнародні організації. Але багато проектів законів так і не були ухвалені – як, наприклад, про паски безпеки, поводження з тваринами, зменшення оподаткування благодійної діяльності, спрощення реєстрації громадських організацій», – зазначив Максим Лациба.

На місцях громадські організації успішно просували запровадження громадського бюджету (бюджету участі) та інструментів місцевої демократії, особливо на рівні об’єднаних територіальних громад. «Тут експерти фіксували значне пожвавлення, зазначаючи, що адвокація децентралізувалася разом із владою», – каже Максим Лациба.

Але, попри позитивні тенденції, досі залишається суттєва різниця між досягненнями громадських організацій у великих містах та ГО на місцевому рівні.

Організаційна спроможність громадянського суспільства у 2018 році утрималася на рівні 3.2. Публічний імідж громадянського суспільства – на рівні 3.3.

Порівняно з попередніми роками, громадські організації більше дбають про посилення своєї інституційної спроможності, прагнуть до ефективнішого управління, комунікації з цільовими аудиторіями, розуміючи, що це дозволить їм стати впливовішими та залучити підтримку, розповів Володимир Шейгус, виконавчий директор Ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання». Залишається викликом нестача якісних професійних кадрів. «Деякі організації, які підтримують розвиток громадських організацій, продовжують надавати інституційну підтримку. Це дуже важливо, тому що якщо у секторі будуть сильні гравці – вони можуть ставати зразком для інших та гуртувати навколо себе однодумців, надаючи їм підтримку», – зазначив експерт.

На 2018 рік в Україні налічувалося понад 84 600 громадських організацій, 1400 громадських спілок, 18 тисяч благодійних організацій.

Завантажити регіональний звіт за 2018 рік англійською мовою можна тут.

Завантажити всеукраїнський звіт за 2018 рік українською мовою можна тут.

 

 

Про належну комунікацію з суспільством: в Укрінформі відбулося засідання проєкту Національна платформа "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію".

Учасниками круглого столу стали: Антон Кориневич - постійний представник президента України в АР Крим;  Дмитро Лубінець - народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин; Максим Ткаченко - народний депутат України; Руслан Горбенко - народний депутат України; Ярослав Юрчишин - народний депутат України; Олег Мартиненко - керівник аналітичного напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини; Юлія Тищенко - координаторка робочої групи та співзасновниця Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію»; Володимир Лупацій - координатор робочої групи та співзасновник Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію»; Олег Саакян - координатор робочої групи та співзасновник Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію»; Андрій Куликов - журналіст, модератор; Олександр Мартиненко - генеральний директор інформагентства «Інтерфакс-Україна»; Олександра Дворецька - координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики України.

Учасники круглого столу обговорили цілі та архітектуру діалогу про шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі, можливі ризики та небезпеки, що можуть чекати Україну в переговорному процесі. Також учасники відзначили, що ані вибори в ОРДЛО, ані розведення військ не є самоціллю, адже ці та інші принципові моменти мають бути частиною цілісної “дорожньої карти”.

На думку експертки УНЦПД та співзасновниці Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” Tyshchenko Yulia: міри довіри” є підставою для порозуміння, без чого неможливо рухатися далі. А інтеграція жителів ОРДЛО через освіту, надання медичних послуг та доступ до низки державних сервісів не викликає несприйняття у переважної більшості українців.

Подивитися трансляцію обговорення можна тут.

Довідково: Національна платформа започаткована у лютому 2018-го року. Це дискусійний майданчик для обговорення питань врегулювання конфлікту на сході України і безпечної реінтеграції. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах проєкту «Побудова стійкості до конфлікту шляхом діалогу». Національна платформа передбачає посилення консенсусу та стійкості в Україні щодо попередження та вирішення конфліктів через розширення громадської участі у мирному процесі; надання пропозицій владі у виробленні відповідних політик, у тому числі щодо питань безпечної реінтеграції та національної єдності, а також забезпечення суспільної обізнаності у цих процесах.

 

Page 6 of 9