Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД) проаналізував проєкт нового Цивільного кодексу України №14394 з точки зору його потенційного впливу на організації громадянського суспільства. Оскільки діяльність ОГС значною мірою ґрунтується на механізмах цивільно-правового регулювання (договорах, управлінні майном, представництві, відповідальності та судовому захисті прав тощо).
У Верховній Раді України зареєстровано проєкт нового Цивільного кодексу України №14394, який передбачає масштабну рекодифікацію цивільного законодавства, окрім цього було зареєстровано два альтернативних законопроєкти № 14394-1 та 14394-2. Документ покликаний замінити чинний Цивільний кодекс України, а також частково об’єднати регулювання низки суміжних сфер приватного права. З огляду на масштаб запропонованих змін, його ухвалення безпосередньо вплине на всіх учасників цивільного обороту, зокрема й на ОГС.
Проєкт містить позитивні аспекти. Зокрема, нині правила щодо приватних правовідносин з іноземним елементом розкидані між різними законами, що часто створює колізії та складнощі, особливо під час укладення міжнародних договорів або вирішення спадкових питань за кордоном. Проєкт пропонує об’єднати ці норми в одну книгу, що може зробити міжнародні правовідносини більш послідовними та передбачуваними.
Також позитивним є прагнення встановити більш чіткі правила публічності прав і реєстрації власності. Відсутність єдиного підходу в цій сфері раніше ускладнювала перевірку прав третіх осіб і спричиняла численні спори. Запровадження зрозумілих правил може зменшити кількість конфліктів і підвищити довіру до правової системи.
Водночас проєкт має окремі ризики, що можуть обмежити самодостатність та стабільність цивільного законодавства. Проєкт відходить від принципу самодостатності Цивільного кодексу, виносячи ключові питання дії норм у часі, зворотної сили та подолання колізій до інших законів. Такий підхід створює додаткову вразливість базових гарантій цивільного права та підвищує ризики їх ситуативної зміни.
Окрему стурбованість викликає запровадження оціночних понять, таких як «моральність/етичні» стандарти та «доброзвичай», без чітких критеріїв їх застосування. У практиці це може призвести до вибіркового правозастосування та підвищує ризик визнання правочинів недійсними з невизначених підстав.
Додатково проєкт розширює роль підзаконних актів. Це створює можливості для органів виконавчої влади фактично переписувати цивільні правила та регулювати їх «на рівні інструкцій».
Окремого застереження потребує відхід від принципу презумпції правомірності правочину, який є усталеним для чинного цивільного законодавства. Традиційно будь-який правочин вважається правомірним і дійсним, доки інше прямо не встановлено законом або не доведено в судовому порядку.
Саме ця презумпція забезпечує стабільність цивільного обороту, передбачуваність договірних відносин і довіру між сторонами. Її послаблення може суттєво підвищити правову невизначеність.
Варто зазначити, що масштабність і одночасність запропонованих змін неминуче призведе до тривалого перехідного періоду, формування суперечливої судової практики та зростання витрат для учасників цивільного обороту.
Найбільш чутливими до таких ризиків є організації громадянського суспільства, грантові та благодійні ініціативи, волонтерські проєкти, а також малий і середній бізнес, для яких стабільні договірні механізми та чіткі правові гарантії мають критичне значення.
Важливо також зазначити, що зауваження та ризики, раніше ідентифіковані під час аналізу законопроєктів №14056 та №14057, залишаються актуальними і в межах законопроєкту №14394. Значна частина положень, які викликали критичні оцінки, фактично інтегрована до тексту нового Кодексу без суттєвого концептуального доопрацювання. Ризики, на які вже зверталася увага експертів, зберігаються та поширюються на весь масив приватноправового регулювання.
З урахуванням наведеного, положення проєкту №14394 потребують суттєвого доопрацювання. Доцільним є поетапне або пілотне впровадження нових норм із визначенням пріоритетів для ОГС, малого і середнього бізнесу, а також для правовідносин з іноземним елементом.
Крім цього, важливо запровадити механізм постійного моніторингу та консультацій з експертами і зацікавленими сторонами. Це дозволить своєчасно виявляти проблемні положення, коригувати їх і зменшувати ризик правової невизначеності після набрання кодексом чинності.
Детальний аналіз за посиланням.
__________________________________________________________________________
Інституційну підтримку діяльності УНЦПД здійснює Фонд Східна Європа у межах проєкту «Фенікс: Сила спільнот» за підтримки Європейського Союзу. Зміст створених матеріалів є виключною відповідальністю УНЦПД та не обов’язково відображає позицію Фонду Східна Європа та ЄС.
Читайте також: Законодавчі зміни для громадського сектору – дайджест станом на другу половину січня 2026 року від УНЦПД