Український незалежний центр політичних досліджень та Національна платформа стійкості та згуртованості стали одними з партнерів форуму Ukrainian Resilience Week 2025, що відбувся у Львові. Це щорічна подія, де місцеве самоврядування, експерти та міжнародні партнери об’єднують зусилля задля зміцнення стійкості українських міст.
Команда Національної платформи та УНЦПД взяла активну участь у дискусіях про стійкість громад, оцінку ризиків, політику пам’яті та роль громадян у забезпеченні стійкості під час війни.
Виконавча директорка УНЦПД Валерія Скворцова за результатами форуму наголосила, що український громадський сектор став одним із ключових рушіїв суспільної стійкості, демонструючи здатність не лише адаптуватися до викликів, а й формувати нові підходи.
“Громади, волонтерські ініціативи, громадські організації відіграють центральну роль у підтримці життєдіяльності країни та зміцненні її демократичних інститутів. Саме активність громадянського суспільства разом з героїзмом наших захисників та захисниць є тією основою, на якій тримається українська стійкість”, – зазначила вона.
Ключова теза, яка об’єднала виступи експертів, полягає в тому, що українська стійкість ґрунтується на громадянах як на активному суб’єкті, а не на додатковому ресурсі, який залучає держава.
Політолог і співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян представив українське бачення стійкості, що відрізняється від моделей країн ЄС та НАТО.
“Якщо у країнах ЄС та НАТО суспільство розглядається як "додатковий" або "залучений" державою ресурс для забезпечення стабільності, то Україна, спираючись на практики опору, виходить з активної ролі спільнот і громад. Ті ж самі практики свідчать, що стійкість – це завжди динамічний процес, а сама "формула стійкості" складається з п’яти елементів”, - наголосив експерт.
Він окреслив ці елементи: демократичні цінності та свобода, самоорганізація, соціальна згуртованість на горизонтальному та вертикальному рівнях, самооборона (зокрема, добровольчі батальйони), креативність та соціальні інновації.
Співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій розповів про інтегральну оцінку ризиків, яка дозволяє ухвалювати рішення на основі даних. Під час панелі “Як планувати міста з урахуванням загроз?” він наголосив, що відсутність системної оцінки ризиків сама по собі є ризиком.
Володимир Лупацій звернувся до результатів експертного опитування щодо оцінки ризиків суспільної стійкості та згуртованості у 5 прифронтових областях за 19 категоріями та 5 вимірами стійкості – від соціальної згуртованості до інформаційної безпеки.
Важливим висновком стало розуміння необхідності створення Національного реєстру ризиків та Центру оцінювання ризиків і загроз, які дозволять визначати “червоні зони” та будувати ефективні стратегії реагування.
Своєю чергою, дослідник Center for Democratic Resilience та KSE Institute Андрій Даркович представив багаторічні дані, які доводять: стійкість – це не абстракція, а конкретний ресурс, що формується завдяки співпраці між громадами, міжнародними партнерами та жителями.
За результатами досліджень, громади в Україні вже подолали фазу низької готовності, середній рівень зростає, а для підтримки високого рівня потрібен розвиток мереж взаємодії.
“Стійкість – це завжди динаміка. Її формує співпраця, довіра та взаємна підтримка”, – зазначив експерт.
Окремий акцент форуму було зроблено на політиці пам’яті як елементі суспільної згуртованості. Панель, присвячену цій темі, модерувала співзасновниця Національної платформи та керівниця Програми підтримки демократичних перетворень УНЦПД Юлія Тищенко. Вона зазначила, що створення політики пам’яті потребує широкої суспільної дискусії про національну ідентичність та вплив війни на неї.
“Не існує універсальних інструментів, які можна просто “застосувати”. На перший план виходить комунікація і діалог. Збалансовані рішення народжуються в розмові між родинами загиблих, ветеранами та громадами. Такі діалоги мають бути професійно організовані, з повагою та розумінням”, – наголосила вона.
Також міський голова Львова Андрій Садовий підкреслив, що саме місцеве самоврядування є фундаментом держави. Адже міста та громади часто демонструють стабільність і креативність навіть у часи політичних криз, з якими стикаються європейські країни.
"Ми повинні дати можливість нашим європейським колегам зрозуміти, що таке резилієнс. Бо його неможливо відчути з підручників – лише тоді, коли живеш у місті під атаками дронів і ракет, але продовжуєш жити, навчати дітей, працювати й відбудовуватися", – зазначив він.
Одним із ключових міжнародних спікерів став співзасновник Nordic Urban Resilience Institute Магнус Квант. Він представив бачення того, як міста повинні планувати розвиток з урахуванням ризиків і загроз.
Сучасне місто, за його словами, – це складна система потоків енергії, інформації, товарів, послуг, транспорту та фінансів. Завдання міської влади – забезпечити безперервність цих потоків навіть в умовах криз через просторовий аналіз, прогнозування та залучення всіх стейкхолдерів.
Ukrainian Resilience Week сприяє обміну знаннями, інструментами та практиками, які допомагають громадам адаптуватися до викликів війни та мобілізувати ресурси для впровадження системних змін. За результатами обговорень учасники напрацювали резолюцію Тижня стійкості українських міст, яка містить практичні рекомендації уряду, парламенту та Президентові України з посилання стійкості України на національному, регіональному та локальному рівнях.
Форум відбувся за підтримки проєкту “Посилення стійкості міст у сфері життєзабезпечення міських територіальних громад в Україні (SUR)”, який є частиною німецької допомоги перехідного періоду, що надається на замовлення Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Читайте також: Законодавчі зміни для громадського сектору. Дайджест за другу половину вересня 2025 року від УНЦПД