Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко наголосив, що статути для територіальних громад важливі у контексті реформи децентралізації, яка є одним з найбільших досягнень України на шляху до євроінтеграції.
Про це він зауважив під час презентації Методичних рекомендації з розроблення Статуту територіальної громади, організованої Міністерством розвитку громад та територій України спільно з Українським незалежним центром політичних досліджень.
«Неможливо переоцінити важливість статутів громад. Зрозуміло, що кожна громада, навіть від найменшої до Києва має мати свою «конституцію», яка буде встановлювати в межах українського законодавства засади життєдіяльності саме цієї конкретної громади», – наголосив Олександр Корнієнко.
Також він відзначив роботу профільного Міністерства, робочої групи та експертів УНЦПД в розробленні документа. Ознайомитися з методичними рекомендаціями можна на сайті УНЦПД.
За словами заступника міністра розвитку громад та територій Олексія Рябикіна, рекомендації допоможуть громадам модернізувати свої статути та привести їх у відповідність до сучасних стандартів місцевого самоврядування та європейських практик.
«Хочу звернути увагу на ще один важливий аспект стосовно індикатору 9.2 Плану України у межах програми Ukraine Facility вказував на необхідність прийняття Закону України «Про народовладдя на рівні місцевого самоврядування» та імплементацію їх норм органами місцевого самоврядування через ухвалення ними статутів громади, які направлені на врегулювання процедур взаємодії та діалогу жителів з місцевою владою», – додав Олексій Рябикін.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк наголосила, що методичні рекомендації – це про реформу децентралізації, про справжній вплив жителів на ті рішення, які ухвалюються в громадах.
«Дуже б хотілося, щоб всі 1469 громад, які є в Україні, вже мали свої оновлені статути. Ми дуже щасливі тим нормам, які є в методичних рекомендаціях. Вони стосуються участі молоді в прийнятті рішень та піднімають складні речі, як от реформа публічних інвестицій з 2024 року», – зауважила Олена Шуляк.
Заступниця голови Комітету, голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Аліна Загоруйко назвала розроблення рекомендацій логічним продовженням багаторічної спільної роботи парламенту, уряду, громадянського суспільства та міжнародних організацій:
«Насправді, це важлива робота і я переконана, що вона стане в нагоді всім органам місцевого самоврядування. Тому що сьогодні такі часи, коли багато громад в силу різних обставин, дуже часто очевидних, інколи менш очевидних, але мають низьку інституційну спроможність до написання і розробки відповідних документів. Тому я переконана, що ця робота буде їм допомогою».
Вона звернула увагу, що попри формальне зростання показників залучення жителів, їхня участь залишається критично низькою.
«Фактичний рівень залучення жителів залишається критично низьким і він становить близько 5%. Тобто ми з однієї сторони продукуємо, просимо органи місцевого самоврядування надавати ці інструменти громадянам, а їх реально використовує тільки 5% громадян. Це має бути наше продовження нашої великої спільної роботи», – додала Аліна Загоруйко.
Директор Департаменту багаторівневого врядування Міністерства розвитку громад та територій України Микола Рубчак підкреслив роль методичних рекомендацій у формуванні місцевої ідентичності та наголосив, що статут – це про фіксацію ідентичності територіальної громади.
Він зауважив, що статут має врегульовувати форми участі жителів, визначати порядок використання інструментів прямої демократії, відкритості та прозорості влади: від загальних зборів до електронних петицій та громадського оцінювання. Водночас методичні рекомендації – це бачення, тому представники місцевого самоврядування можуть вносити свої особливості в статут, оскільки всі громади різні.
Директор Програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський нагадав, що відтепер ухвалення статуту – це обов’язок кожної громади, а не право:
«Дійсно, багато в чому статут – це стратегічний документ, і ми дуже часто про це забуваємо також. Це документ, який визначає певні правила в межах конкретної громади по багатьох напрямках її розвитку».
Він підкреслив, що Міжнародний фонд «Відродження» послідовно працює зі статутною тематикою.
«Тільки за минулий рік і вже цього року ми підтримали процес, пов'язаний із розробкою статутів територіальних громад для 53 територіальних громад України. Тобто йдеться про те, що ми підтримали можливість кожній із подібних громад залучити експертів, які можуть надавати відповідні рекомендації, свої бачення…
Окремо хочу сказати, Фонд вже підтримав наступний етап подібної роботи. Ми підтримали проєкт УНЦПД, спрямований на розробку певних типових положень, типових документів, потенційних змін до регламентів районних та обласних рад. І це буде логічним продовженням того процесу, який зараз був здійснений для місцевого самоврядування так званого базового рівня», – додав Олексій Орловський.
Експерти Українського незалежного центру політичних досліджень, які долучилися до розробки методичних рекомендацій та брали активну участь в написання та адвокації ЗУ «Про народовладдя на місцевому рівні» (ред. – закон, який зобов’язує громади оновити або створити статути тергромад) презентували структури методичних рекомендацій та додатки до них.
Керівник Програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД Максим Лациба детально представив структуру Методичних рекомендацій.
«Фактично там є чотири документи. Перший документ – це проєкт статуту певної сільської селищної-територіальної міської громади. Це 120 сторінок. Другий документ – це рекомендація щодо змін до регламенту міської, сільської, селищної ради», – пояснив він.
Окремі розділи присвячені участі молоді, громадському контролю, цифровій демократії, підтримці ветеранів, волонтерства, плануванню публічних інвестицій та утвердженню національної ідентичності:
«Як на мене, це хороша основа для роботи робочих груп в будь-якій територіальній громаді… Ми дуже очікуємо, що це допоможе кожній територіальній громаді до кінця 2026 року все-таки підготувати, ухвалити та запровадити статути громади».
Експертка УНЦПД Оксана Ващук-Огданська звернула увагу на чотири додатки до статуту, які детально прописують процедури загальних зборів, місцевої ініціативи, громадських слухань та громадського оцінювання:
«Ми намагалися виписати окремо дуже просту і доступну процедуру від початку і до кінця. Якщо людину цікавить тільки загальні збори або тільки громадське слухання, вона бере один документ і від першої статті до наступної все чітко і, скажімо, конкретно її реалізовує».
Вона наголосила, що паралельно запропоновано зміни до регламентів місцевих рад, аби норми статуту не залишалися «на полиці», а реально застосовувалися в роботі рад, комісій та під час сесій.
Експерт з розвитку механізмів громадської участі УНЦПД Максим Лукінюк звернув увагу, що робота над статутом допоможе громадам відчути єдність та згуртованість:
«В більшості громад, де ми працювали з місцевим самоврядуванням, де були створені робочі групи, де була включена громадськість, і експерти, і депутати, тобто широке коло, громади існували 5-7 років. Проте в них виникали питання щодо свята громади, їхньої символіки».
Також у рамках презентації представники органів місцевого самоврядування поділились власним досвідом розробки статутів.
Презентація відбулась за участі народних депутатів, представників органів влади, асоціацій органів місцевого самоврядування, громадських та міжнародних організацій, територіальних громад, профільних експертів.
Зауважимо, що впродовж липня–жовтня відбулося вісім засідань робочої групи при Міністерстві розвитку громад та території Україні під головуванням заступника Міністерства розвитку громад та територій Олексія Рябикіна. До неї увійшли представники міністерства, експерти громадських організацій та асоціацій місцевого самоврядування, фахівці з громадської участі й міжнародні партнери. Робоча група опрацювала пропозиції зацікавлених сторін та зауваження Мін’юсту, Секретаріату КМУ й Омбудсмана. Сам документ став результатом масштабної спільної роботи й консенсусу різних рівнів влади.
Рекомендації підготовлено робочою групою з розроблення методичних рекомендацій щодо сприяння залученню жителів до вирішення питань місцевого значення Міністерства розвитку громад та територій України та упорядковано експертами громадської організації «Український незалежний центр політичних досліджень» в рамках проєкту «Повсюдне запровадження новітніх інструментів громадської участі через імплементацію Закону No3703-IX «Про народовладдя на рівні місцевого самоврядування»» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Читайте також: Оновлення Цивільного кодексу може вплинути на діяльність ОГС і медіа: аналіз УНЦПД