Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України підготувало проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання набуття та позбавлення статусу верифікованої гуманітарної організації». Документ розроблено на виконання Закону України №4608-IX, яким запроваджено інститут «верифікованої гуманітарної організації».
Метою прийняття акта є визначення порядку набуття, підтвердження та позбавлення статусу верифікованої гуманітарної організації, а також врегулювання питань, пов’язаних із ввезенням транспортних засобів як гуманітарної допомоги, перетином державного кордону працівниками гуманітарних організацій, інтеграцією з автоматизованою системою реєстрації гуманітарної допомоги (АС ГД) і можливістю застосування механізмів критичності та бронювання.
Ключовою концепцією Проєкту є автоматизована верифікація організацій через АС ГД із використанням міжвідомчого електронного обміну з реєстрами Мін’юсту, ДПС та ПФУ. Статус верифікованої гуманітарної організації надається строком на 12 місяців, а рішення ухвалюється в автоматичному режимі. Передбачено також формування електронного витягу з QR-кодом і ведення публічного переліку верифікованих організацій.
Експерти Українського незалежного центру політичних досліджень відзначають низку позитивних аспектів проєкту. Серед них:
- зменшення адміністративної дискреції та корупційних ризиків завдяки формалізованим критеріям;
- підвищення прозорості та стандартизації гуманітарного сектору завдяки встановленим вимогам до публічності;
- спрощення підтвердження статусу та швидкість підтвердження статусу (до 72 годин);
- уніфікація правил використання гуманітарного транспорту;
- інтеграція з механізмами логістики та перетину кордону.
Водночас Проєкт містить ризики для організацій громадянського суспільства (ОГС), зокрема для малих та новостворених організацій. Запровадження фінансового порогу у 2 млн грн витрат та вимоги оприлюднення звітності за два роки можуть фактично виключити значну частину організацій, які здійснюють гуманітарне реагування, але не мають відповідних фінансових показників. Окрему стурбованість викликає відсутність чіткої процедури адміністративного оскарження автоматичних відмов або позбавлення статусу, а також надмірно широкі та оціночні підстави для виключення з переліку.
Загалом Проєкт доцільно підтримувати в частині цифровізації, прозорості та підвищення підзвітності гуманітарного сектору, однак він потребує доопрацювання. Зокрема, йдеться про запровадження «перехідних» або диференційованих умов для малих організацій, чітких процедур оскарження автоматичних рішень, механізмів усунення технічних недоліків без негайних санкцій, а також забезпечення принципу пропорційності відповідальності.
Без внесення таких змін існує ризик, що механізм верифікації стане не інструментом підвищення довіри та ефективності гуманітарного реагування, а фактором звуження доступу до гуманітарної діяльності для значної частини ОГС.
Детальний аналіз наказу за посиланням.
__________________________________________________________________________
Інституційну підтримку діяльності УНЦПД здійснює Фонд Східна Європа у межах проєкту «Фенікс: Сила спільнот» за підтримки Європейського Союзу. Зміст створених матеріалів є виключною відповідальністю УНЦПД та не обов’язково відображає позицію Фонду Східна Європа та ЄС.
Читайте також: Які можливості та виклики несе Державний бюджет-2026 для громадського сектору? (аналіз ЗУ №4695-ІХ)