В Україні з 1 вересня введено в дію Закон України «Про лобіювання», який офіційно запроваджує правила взаємодії бізнесу та влади. Його ухвалення розглядають як важливий крок до європейських стандартів прозорості, адже діяльність, яка роками відбувалася у неформальний спосіб, тепер регламентується через відкритий Реєстр, регулярну звітність та контроль з боку НАЗК.
Разом із позитивними новаціями є і виклики:
- нечіткі критерії визначення понять, що саме є “лобіюванням” чи “комерційним інтересом”. Через це навіть громадські чи благодійні організації, які просувають суспільно важливі ініціативи, можуть бути формально віднесені до суб’єктів лобіювання. Це створює ризики додаткових обмежень та фінансових санкцій і потенційно може стримувати їх адвокаційну активність.
- закон покладає на НАЗК ключові функції з моніторингу та застосування санкцій, але не зобов’язує державні органи повною мірою розкривати інформацію про свої контакти з лобістами. Така асиметрія може знизити очікуваний ефект прозорості та створити додаткові ризики для незалежних організацій
Отже, нове законодавство закладає підґрунтя для врегулювання лобістських практик, але водночас містить положення, які можуть мати стримуючий вплив. Команда УНЦПД і надалі моніторитиме реалізацію закону та інформуватиме про його вплив на громадський сектор.