Пропонуємо ознайомитися з добіркою ключових змін у законодавстві, що стосуються діяльності організацій громадянського суспільства. У випуску за квітень Український незалежний центр політичних досліджень зібрав головні теми про які варто знати:
- запущено онлайн реєстрацію ГО в Дії;
- оновлений Цивільний кодекс;
- затверджено державну програму розвитку волонтерства;
- оновлення діяльності Українського культурного фонду;
- новий законопроєкт про ОСН-и;
- нормативні напрацювання захисту активістів від SLAPP позовів;
- обговорення виконання плану заходів Ініціативи Відкритий уряд
Читайте детальніше про ці зміни та дізнавайтесь, як вони вплинуть на роботу ОГС
Проєкт Цивільного кодексу прийнято в першому читанні
Про що документ: Проєкт кодексу покликаний рекодифікувати та оновити цивільне законодавство, уніфікувати регулювання приватноправових відносин, а також імплементувати найкращі європейські практики в рамках євроінтеграційного процесу.
Зміни, яке мають безпосереднє значення для ОГС:
- Уніфікація організаційно-правових форм юридичних осіб. Юридична особа може бути створена в одній із форм: товариство або установа. При цьому товариства бувають підприємницькі і непідприємницькі. Відповідно, ОГС може бути створена у формі непідприємницького товариства. Варто зауважити, що регулювання діяльності громадських об’єднань здійснюється відповідно до спеціального законодавства – Закону України «Про громадські об’єднання».
- Змінено обсяг повноважень загальних зборів. Загальні збори приймають рішення, зокрема, про вчинення значних правочинів не менш як трьома четвертими голосів учасників. При цьому значним правочином є правочин, якщо ринкова вартість того, що є предметом такого правочину, становить 10 і більше відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої річної фінансової звітності.
- Вдосконалення інституту представництва. Уточнює поняття представництва (представник вчиняє не тільки правочини, а й та/або інші юридичні дії), вводить обов’язок представника інформувати особу, яку він представляє, а також підкреслює повний ефект дій представника для довірителя (виникнення/зміна/зупинення/поновлення/припинення прав та обов’язків).
- Поширення особистих прав і на юридичних осіб. Відтак юридична особа є носієм особистого блага, має змогу вільно, на власний розсуд, використовувати це благо, а також використовувати дозволені способи для його захисту. Зокрема, вводиться комплекс цифрових прав - право на цифровий особистий простір (цифрову приватність) своїх метаданих, історії інтернет-активності, зокрема пошукових запитів, відвіданих веб-ресурсів, інформації про використання цифрових застосунків та сервісів, даних, згенерованих пристроями, системами штучного інтелекту у зв’язку з використанням юридичною особою цифрових сервісів, інших цифрових даних, що в сукупності відображають особистий простір (цифрову приватність) юридичної особи у цифровому середовищі, а також інші: право на найменування, символіку, інформацію, репутацію, професійну таємницю.
- Оновлення низки способів захисту особистих прав. В кодексі деталізується право на спростування: особа, особисте право якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування такої інформації. Недостовірною є інформація, що не відповідає дійсності та/або викладена неправдиво. Оцінні судження не підлягають спростуванню та/або доведенню їх достовірності. При цьому інформація є поширеною, якщо її повідомлено третій особі. Ба більше, недостовірну інформацію спростовують безвідносно до вини особи, яка поширила таку інформацію. Також особа має право на відповідь, на примирення та право вимагати заборони поширення інформації, що порушує особисте право – якщо особисте право фізичної особи порушено у примірнику друкованого медіа, виданні, фільмі, програмі аудіального або аудіовізуального медіа тощо, які готують до випуску.
Чому це важливо: Прийняття нового Цивільного кодексу має прямий вплив на всі приватні правовідносини, адже це головний НПА, який їх регулює. Законопроєкт є важливим кроком до оновлення цивільного права України відповідно до європейських стандартів. Проте варто враховувати, що дані зміни є вагомими, а тому потребують детального обговорення в експертному академічному середовищі. Даний законопроєкт не перша спроба оновити Цивільний кодекс і, як і попередні законопроєкти, викликає суттєві застереження в громадському середовищі. Зокрема, норми, які мають прямий вплив на ОГС:
- Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка поширила інформацію.
Тобто, громадські активісти та журналісти наражаються на небезпеку отримання позовів про спростування недостовірної інформації навіть в тому випадку, якщо не поширювали недостовірну інформацію навмисно. Наприклад, вимогу про спростування (в тому числі і позов до суду із такою вимогою) може отримати громадський активіст за перерепост допису в соціальних мережах неправдивої інформації.
- Перелік питань, щодо яких рішення ухвалюються загальними зборами, питань розподілу майна та відповідальності учасників, які не завжди коректно співвідносяться з природою ОГС.
Наприклад, для вчинення значного правочину (а на думку авторів це - правочин, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує десять відсотків вартості чистих активів товариства відповідно) необхідно скликати загальні збори та зібрати не менш як у 3/4 три чверті голосів з числа учасників юридичної особи, що для організацій із тривалим строком діяльності або організацій, які знаходяться у прифронтовій зоні, може бути проблематичним.
Також низка інших норм проєкту викликала масові обговорення у громадському середовищі, публічні кампанії проти таких змін та публічні акції протесту.
Уряд затвердив Державну цільову соціальну програму з розвитку волонтерської діяльності до 2030 року
Про що документ: Документ передбачає реалізацію державної політики у сфері розвитку волонтерської діяльності через впровадження комплексної програми на 2026-2030 роки. Метою Програми є всебічна підтримка поширення волонтерського руху, формування сталої системи його розвитку та створення ефективної державної політики у цій сфері.
Документ визначає шість ключових напрямів (завдань), у межах яких реалізовуватимуться заходи:
- Підвищення рівня залученості до волонтерства та визнання організацій, що працюють з волонтерами. Передбачено розроблення нормативної бази для відзначення таких організацій, їх публічне визнання, а також створення навчальних програм для координаторів волонтерської діяльності та підвищення безпеки волонтерів.
- Розвиток інфраструктури волонтерства та цифрових інструментів. Програма передбачає створення інформаційно-аналітичної платформи для координації волонтерів і організацій, її технічну підтримку, можливість верифікації досвіду волонтерів та формування волонтерських профілів.
- Залучення молоді до волонтерської діяльності. Заплановано проведення навчання, інформаційних кампаній через молодіжні центри, а також забезпечення доступу молоді до програм і ініціатив у сфері волонтерства.
- Удосконалення законодавства та соціальних гарантій для волонтерів. Передбачено розроблення нормативно-правових актів щодо страхування волонтерів, відшкодування витрат, залучення іноземних волонтерів, а також розвиток корпоративного волонтерства.
- Розвиток волонтерства на рівні громад. Заплановано створення місцевих програм підтримки волонтерства, навчання посадових осіб органів місцевого самоврядування, залучення волонтерів до діяльності органів влади та підтримку вразливих груп населення.
- Моніторинг і дослідження сфери волонтерства. Передбачено регулярні соціологічні дослідження, аналіз розвитку волонтерства, вивчення міжнародного досвіду та підготовку пропозицій щодо змін до законодавства
Програма спрямована на досягнення низки кількісних і якісних результатів, зокрема:
- збільшення частки громадян, залучених до волонтерської діяльності (до понад 20% населення);
- підтримка щонайменше 140 організацій, які залучають волонтерів;
- створення інформаційно-аналітичної платформи та залучення до неї до 5 тис. волонтерів і 100 організацій;
- розширення участі молоді у волонтерстві та підвищення рівня культури волонтерства;
- запровадження механізмів страхування волонтерів та покращення їх соціального захисту;
- збільшення кількості волонтерів, залучених до діяльності органів місцевого самоврядування;
- розвиток інституційної спроможності організацій, що працюють з волонтерами;
- створення умов для залучення іноземних волонтерів та розвитку міжнародної співпраці
Загальний обсяг фінансування становить 49,5 млн грн, з яких 8 млн гривень – кошти державного бюджету, та решта суми – з інших джерел, зокрема МТД.
Чому це важливо: Програма формує системний підхід до розвитку волонтерської діяльності, переходячи від окремих ініціатив до комплексної державної політики. Вона визначає як інституційні механізми підтримки волонтерства (нормативне регулювання, фінансування, цифрова інфраструктура), так і практичні інструменти залучення громадян, зокрема молоді та вразливих груп.
Варто зазначити, що програма створювалася в активній співпраці із громадським сектором, зокрема, експерти УНЦПД долучалися до напрацювань програми.
Зареєстровано законопроєкт про покращення правових умов для діяльності органів самоорганізації населення
Про що документ: Законопроєкт оновлює термін орган самоорганізації населення – це представницький орган, що створюється жителями, які проживають в межах частини території територіальної громади, міст Києва і Севастополя, для вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції та законів України.
Передбачається, що ініціювання їх створення здійснюється через збори або конференції жителів, із формуванням ініціативної групи, визначенням території діяльності, повноважень, складу органу та поданням відповідного пакета документів до місцевої ради для отримання дозволу.
Документ також визначає види ОСНів залежно від рівня території (будинок, вулиця, квартал, мікрорайон тощо), встановлює вимоги до їх складу, порядку обрання, строків повноважень та підстав їх дострокового припинення.
Законопроєкт передбачає можливість здійснення ними представницьких функцій, участі у реалізації місцевих програм, організації заходів із благоустрою, соціальної підтримки населення, громадського контролю та інших форм участі жителів у вирішенні питань місцевого значення. Також уточнюється механізм наділення ОСН додатковими повноваженнями органів місцевого самоврядування на договірній основі із передачею відповідних ресурсів (коштів або майна).
Фінансова і матеріальна основа діяльності ОСН включатиме кошти місцевого бюджету, благодійну допомогу та інші незаборонені законом надходження, а також встановлюватиме вимоги до звітування, відкритості та контролю їх діяльності.
Чому це важливо: Законопроєкт визначає оновлені умови створення та діяльності органів самоорганізації населення, що безпосередньо впливають на можливості жителів брати участь у вирішенні питань місцевого значення. Він також встановлює чіткі процедури взаємодії ОСН з органами місцевого самоврядування, включаючи порядок делегування повноважень і ресурсів, що визначає формат участі громадян у реалізації місцевої політики. Оновлення законодавства, яке регулює діяльність органів самоорганізації населення, вітається громадським сектором та є частиною євроінтеграційної політики в рамках Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій.
Зареєстровано та підтримано профільним комітетом ВРУ законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Український культурний фонд»
Про що документ: Документ передбачає внесення змін, які стосуються визначення термінів, підходів до фінансування проєктів, а також організації діяльності та управління Фондом. Зокрема, до Закону вводиться окрема стаття з визначенням ключових термінів, таких як «грант», «проєкт», «довгостроковий проєкт» та «рейтинговий список проєктів», із уточненням їх змісту, строків реалізації та особливостей фінансування.
Зміни також стосуються напрямів діяльності Фонду: оновлюється перелік його функцій, зокрема щодо підтримки міжнародної співпраці, творчої діяльності та проєктів для українців за кордоном, а також запроваджується щорічне формування і погодження пріоритетних напрямів діяльності. Одночасно уточнюється порядок формування та оприлюднення переліків проєктів на різних етапах відбору – від поданих заявок до укладених договорів.
Документ також змінює підходи до фінансування проєктів: передбачено можливість як повного фінансування, так і співфінансування за участю фізичних та юридичних осіб, визначення умов такого співфінансування у конкурсних процедурах, а також можливість реалізації довгострокових проєктів із фінансуванням частинами (траншами). Додатково уточнюються механізми моніторингу, контролю та звітності щодо виконання проєктів.
Чому це важливо: Зміни уточнюють правила участі організацій громадянського суспільства у конкурсному відборі та управлінні Фондом, зокрема через встановлення вимог до їхньої діяльності (тривалість роботи, активність, досвід) для висунення кандидатів до Наглядової ради. Також деталізація процедур подання заявок, оцінювання та фінансування проєктів визначає більш чіткі умови доступу ОГС до ресурсів Фонду. Крім того, розширення можливостей співфінансування та впровадження довгострокових проєктів створює нові формати участі організацій у програмах Фонду, а уточнення процедур контролю та звітності впливає на вимоги до реалізації проєктів і управління коштами.
Напрацьовано законопроєкт про захист осіб, які здійснюють громадську участь, від явно необґрунтованих вимог та зловживань судовими процедурами
Про що документ: Законопроєкт визначає гарантії захисту та підтримки громадської участі і громадських учасників від зловживань судовими процесами незалежно від виду судочинства, а також від інших явно необґрунтованих претензій, спрямованих на запобігання, перешкоджання або обмеження громадської участі чи покарання за неї, тобто SLAPP- позовів.
Законопроєкт містить дефініції понять:
- громадський учасник – фізична особа, юридична особа, або громадське формування без статусу юридичної особи, які здійснюють громадську участь. До них можуть відноситись зокрема, але не виключно, журналісти, видавці, суб’єкти у сфері медіа та їх працівники, викривачі, громадські організації, професійні та творчі спілки та їхні члени і працівники, митці, дослідники, науковці, письменники, інші особи, які поширюють суспільно необхідну інформацію та/або сприяють її поширенню і обговоренню або захищають загальновизнані права людини та основоположні свободи, реалізують право на свободу зібрань та об’єднання, право обирати, бути обраним і брати участь у референдумі або сприяють його реалізації;
- громадські утворення – громадські об’єднання, місцеві осередки громадського об’єднання із статусом юридичної особи, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілки, передбачені статутом профспілки та їх об’єднання, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, організації роботодавців, їх об’єднання;
Законопроєкт вводить визначення зловживання судовими процесами проти громадської участі та встановлює перелік ознак таких зловживань, зокрема подання необґрунтованими позовів, використання фінансової чи політичної переваги для тиску, затягування процесів, маніпуляції підсудністю, подання численних позовів або використання судових процесів для дискредитації чи залякування відповідача.
Документ встановлює гарантії захисту громадської участі, включаючи обов’язок держави забезпечувати безпечне середовище, доступ до правничої допомоги, можливість представництва інтересів у суді, а також механізми відшкодування шкоди, завданої зловживанням судовими процесами.
Окремі положення передбачають спеціальні процесуальні гарантії, зокрема покладення обов’язку доведення обґрунтованості позову на позивача у справах, пов’язаних із громадською участю, обмеження можливості стягнення моральної шкоди за відсутності умислу, а також вимогу, щоб розмір компенсації не мав стримуючого впливу на громадську участь.
Законопроєкт також передбачає створення Єдиного державного реєстру справ про зловживання судовими процесами проти громадської участі, ведення якого покладається на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також запровадження окремої судової статистики у таких справах.
Крім того, передбачається можливість участі громадських утворень у судових справах як третіх осіб, розвиток позасудових механізмів врегулювання спорів (переговори, медіація), а також забезпечення доступу до інформації про засоби захисту та підтримки громадської участі.
Чому це важливо: Законопроєкт вперше на рівні окремого закону визначає поняття зловживання судовими процесами проти громадської участі та встановлює механізми протидії таким практикам. Це створює правові підстави для розгляду стратегічних позовів (SLAPP) як окремого явища та формує підходи до їх ідентифікації у судовій практиці. Така ініціатива є актуальною та доречною для запобігання перешкоджанням у діяльності громадських активістів.
Проте подібні законопроєкти потребують ретельного обговорення та розробки спільно із громадським сектором, а також уніфікації норм із чинним законодавством, що регулює діяльність громадських об’єднань.
Запущено послугу онлайн реєстрації ГО на порталі Дія на підставі модельного статуту
На порталі «Дія» з’явилася нова можливість для ОГС – реєстрація громадської організації на підставі модельного статуту.
Послуга є автоматизованою та надається без безпосередньої участі державного реєстратора і без необхідності особистого звернення до органів юстиції. Завдяки цьому процес створення організації суттєво скорочується: заповнення заявки займає орієнтовно до 30 хвилин, а запис у Єдиному державному реєстрі з’являється за кілька хвилин.
Реєстрація здійснюється повністю онлайн і включає авторизацію на порталі «Дія», заповнення та підписання заявки, автоматичне формування необхідних документів, а також їх підписання всіма співзасновниками.
Також найближчим часом планується запуск послуги переходу вже зареєстрованих громадських організацій на діяльність за модельним статутом. Подати відповідну заявку можна буде онлайн, а її розгляд триватиме до трьох робочих днів.
Запуску послуги передувало затвердження КМУ Модельного статуту – уніфікований документ, який можна використовувати як основу для діяльності громадської організації. Його використання дозволяє спростити процес створення ГО та забезпечити відповідність законодавчим вимогам.
Український незалежний центр політичних досліджень активно долучався до впровадження даних змін – адвокація відповідних змін у законодавстві, робота над модельним статутом ще в рамках Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства 2021 – 2026 рр., залученість до напрацювань модельного статуту у робочих групах та подальше навчання і ознайомлення громадського сектору з новою можливістю.
Триває обговорення проєкту Звіту про виконання Плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство “Відкритий Уряд”» у 2023-2025 роках
План дій включає 10 заходів, частина з яких передбачає продовження виконання важливих зобов’язань, визначених у попередніх планах дій, зокрема щодо посилення участі молоді у формуванні та реалізації політики, підвищення рівня прозорості у видобувних галузях, забезпечення доступності наукової інформації тощо. Одночасно до Плану дій увійшли нові актуальні напрями, зокрема забезпечення прозорості, підзвітності та інклюзивності процесів відбудови; посилення участі громадськості у відновленні та розвитку регіонів і територіальних громад; гармонізація законодавства у контексті європейської інтеграції та інші пріоритетні завдання.
Ініціатива «Партнерство “Відкритий Уряд“» спрямована на об’єднання зусиль урядів і громадянського суспільства для впровадження змін, що покращують життя громадян. У межах Ініціативи країни-учасниці спільно з інститутами громадянського суспільства розробляють і реалізують національні плани дій, які містять конкретні зобов’язання у сферах прозорості, підзвітності та громадської участі.
Ознайомитися з проєктом звіту та до 8 травня 2026 року надіслати пропозиції до нього за формою, що додається, на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
__________________________________________________________________________________________________________________________________
Дайджест створено ГО «Український незалежний центр політичних досліджень» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст дайджесту є відповідальністю УНЦПД та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Якщо маєте питання або пропозиції, будемо раді вашим відгукам на Facebook-сторінці УНЦПД.
Читайте також: Дмитро Япрах в етері Громадського радіо: як працює онлайн-реєстрація ГО через Портал «Дія»