У першій половині червня Український незалежний центр політичних досліджень зібрав для вас ключові оновлення у сфері законодавства, що стосуються діяльності організацій громадянського суспільства:
- удосконалення регулювання молодіжної політики;
- розширення товарів гуманітарної допомоги;
- пропоновані зміни у сфері лобіювання.
Читайте детальніше про ці зміни та дізнавайтесь, як вони вплинуть на роботу ОГС.
Прийняті нормативно-правові акти
Прийнято закон про удосконалення механізмів фінансового забезпечення реалізації молодіжної політики. Важливо, що наразі закон очікує на підпис Президента
Про що закон: Документ має на меті вдосконалити та оновити регулювання молодіжної політики, адаптувати її до сучасних реалій: підготовки до післявоєнного відновлення та вступу України до ЄС. Також закон врегульовує порядок надання фінансової підтримки для молодіжних центрів, громадських організацій, національних молодіжних рад.
Серед змін, на які варто звернути увагу ОГС:
- розширили поняття гранту у сфері молодіжної політики дозволивши надавати такі гранти не лише за рахунок державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги (як бюджетна дотація), а й за рахунок добровільних внесків фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземних, та інших джерел, не заборонених законом;
- завдання Українського молодіжного фонду обмежились наданням грантів та виконанням окремих завдань і заходів молодіжної політики, визначених державними цільовими програмами. Фонд публікуватиме інформацію про підтримані ним проєкти у відкритому доступі;
- розширюються можливості молодіжних та дитячих громадських об’єднань: відтепер вони можуть співпрацювати з органами влади, неурядовими організаціями, молодіжними центрами та іншими молодіжними установами іноземних держав міжнародними організаціями з питань, що стосуються сфери діяльності таких об’єднань.
Чому це важливо: Оновлення законодавства у сфері молодіжної політики відкриває нові можливості для молодіжних громадських організацій. Вони зможуть залучати фінансування з ширшого кола джерел, включно з благодійними внесками та міжнародною допомогою - це створює можливість розширити кількість підтримуваних молодіжних проєктів та посилити організаційну спроможність молодіжних громадських організацій. Розширюється право на міжнародну співпрацю, що дозволяє організаціям долучатися до програм і партнерств за кордоном. Також підвищується прозорість роботи Українського молодіжного фонду, що сприяє справедливішому доступу до грантів.
Завдяки адвокаційним зусиллям громадського сектору, зокрема профільних громадських організацій, закон було доопрацьовано та удосконалено.
Президент підписав закон про розширення переліку транспортних засобів, які можуть надходити як гуманітарна допомога
Важливо зазначити, що норм закону будуть введені в дію через два місяці з дня набрання ним чинності, з сьомого серпня цього року.
Про що закон: У законі закріплено, що комунальні підприємства, які здійснюють автомобільні перевезення та/або надають послуги міського електричного транспорту, визнаються набувачами гуманітарної допомоги. Законопроєкт також визначає, які саме види транспорту можуть вважатися гуманітарною допомогою в подібних випадках, і встановлює заборону на їх відчуження або передачу в користування особам, що не є набувачами гуманітарної допомоги. При цьому порядок передачі такої допомоги в подібних випадках додатково регулюватиметься Кабінетом Міністрів України.
Чому це важливо: Закон відкриває для комунальних підприємств — перевізників можливість отримувати окремі види транспорту у вигляді гуманітарної допомоги та використовувати їх для здійснення пасажирських перевезень. Такий крок може сприяти покращенню доступності громадського транспорту, особливо в регіонах, що зазнали руйнувань, і забезпечити безперервність транспортного сполучення.
Зареєстровані нормативно-правові акти
Зареєстровано законопроєкти про внесення змін до законодавства про лобіювання
Законотворці пропонують уточнити окремі положення Закону України «Про лобіювання» через законопроєкти 13339, 13339-1, а також внести зміни до відповідальності за порушення законодавства у сфері лобіювання.
Про що законопроєкти: Документи містять наступні пропозиції:
- змінити поняття комерційного інтересу, уточнивши окремі його елементи, такі як “переваги”, “вигоди нематеріального характеру”, також пропонується поширити поняття комерційного інтересу на державну допомогу та нематеріальні активи;
- виключити з сфери дії Закону діяльність представництв чи відокремлених підрозділів громадських об’єднань, інших неприбуткових підприємств, установ та організацій;
- до виключень з лобістської діяльності пропонують включити також надання заінтересованою особою на запит суб’єкта правотворчої діяльності чи правотворчої ініціативи (надалі - суб’єктом) власних висновків щодо нормативно-правового акту чи його проекту, участь такої особи у публічних заходах, що проводяться суб'єктом, надання консультацій та технічної допомоги, інше забезпечення діяльності суб'єкта лобіювання, що здійснюється особою, яка перебуває із суб'єктом лобіювання у трудових або цивільно-правових відносинах, за винятками визначеними законодавством;
- здійснювати лобіювання без укладення договору лобіювання пропонується дозволити і іноземним іноземним юридичним особам – суб’єктам лобіювання, які за законодавством іноземної держави мають статус неприбуткових та діють на території Україні через своє представництво або відокремлений підрозділ відповідно до закону;
- пропонується прибрати обов’язок суб’єктів лобіювання при покладанні здійснення лобіювання на іншого суб’єкта, залишатись відповідальним у повному обсязі перед клієнтом за порушення договору;
- лобіювання від імені юридичної особи – суб’єкта лобіювання також можуть здійснювати фізичні особи, уповноважені на це установчими та/або внутрішніми документами юридичної особи – суб’єкта лобіювання без укладання договору лобіювання;
- припинення\зупинення статусу суб’єкта лобіювання можливе через направлення електронного звернення засобами Реєстру прозорості;
- передбачається право суб’єкта лобіювання на подання лобістського запиту до об’єкта лобіювання з проханням надати необхідну інформацію щодо сфери та/або предмета лобіювання, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, пов’язаних із сферою та/або предметом лобіювання;
- для надання консультацій та технічної допомоги під час лобіювання, іншого забезпечення діяльності суб'єкта лобіювання, суб’єкт лобіювання може залучати осіб, які перебувають з ним у трудових чи цивільно правових відносинах;
- вводиться поняття лобістського запиту;
- встановити адміністративну відповідальність за ненадання відповіді на лобістський запит, незаконній відмові у прийнятті та розгляді лобістського запиту.
Чому це важливо: Законопроєкти вносять низку змін до чинного законодавства про лобіювання, які мають безпосереднє значення для організацій громадянського суспільства, особливо тих, що здійснюють адвокаційну діяльність. Ці зміни є спробою врегулювати сфери відповідальності, уточнити межі лобіювання, а також запровадити нові механізми взаємодії між суб’єктами лобіювання та органами влади. Загалом, законопроєкти містять конструктивні ініціативи, що сприяють прозорості та врегулюванню лобістської діяльності, однак організації громадянського суспільства мають бути пильними, щоб не допустити обмеження свободи участі в демократичному процесі під виглядом лобістського регулювання.
Дайджест створено ГО «Український незалежний центр політичних досліджень» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю УНЦПД та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
_______________________________________________________________________
Якщо маєте питання або пропозиції, будемо раді вашим відгукам на Facebook-сторінці УНЦПД.