3 червня у Верховній Раді зареєстровано одразу декілька законопроєктів, що стосуються сфери лобіювання:
– №13339 та альтернативний №13339-1 «Про внесення змін до Закону України “Про лобіювання” щодо уточнення окремих положень»
– №13340 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення відповідальності за порушення законодавства у сфері лобіювання».
Документи містять як корисні новації для прозорої взаємодії між ОГС та державою, так і потенційно ризиковані положення, які можуть обмежити діяльність ОГС або створити додаткові обтяження.
Що пропонують зміни:.
- уточнюють поняття «комерційного інтересу» із поширенням на державну допомогу, нематеріальні вигоди та активи;
- виводять з-під дії закону окремі форми діяльності неприбуткових організацій — зокрема участь у заходах, консультаціях тощо;
- передбачають, що фізособа може діяти як лобіст від імені ОГС у межах трудових чи цивільно-правових відносин — без окремої реєстрації;
- визначають, що фізособа в межах трудових/ЦПХ відносин може здійснювати лобіювання від імені ОГС без окремого договору чи реєстрації;
- вводять поняття «лобістський запит» з можливістю отримати інформацію та офіційне роз’яснення від органів влади (передбачена відповідальність посадовців за не відповідь);
- вносять зміни до Кодексу України про адміністративну відповідальність за незаконну відмову чи ігнорування лобістського запиту;
- передбачає спрощений доступ лобістів до державних будівель під час здійснення лобіювання.
Експерт УНЦПД Дмитро Япрах зауважив, що ці законопроєкти мають потенціал покращити регулювання лобіювання в Україні, проте лише за умови їх доопрацювання з урахуванням специфіки діяльності неприбуткових організацій.
«Без необхідних уточнень термінів, гарантій для ОГС та належного технічного забезпечення впровадження, ці зміни можуть призвести до штучного обмеження участі громадянського суспільства у формуванні політики. Також вони можуть знизити ефективність адвокаційних зусиль.
Особливе занепокоєння викликає те, що просування змін до ЗУ “Про лобіювання» відбувається в умовах відсутності введення в дію ключових рамкових законів — «Про правотворчу діяльність» та «Про публічні консультації». Без них такі точкові зміни можуть викривити логіку реформ та створити дисбаланс у системі публічного представництва інтересів”, — зауважує експерт.
УНЦПД наголошує, що регулювання лобістської діяльності не повинно обмежувати громадську діяльність ОГС.
Публікацію створено ГО «Український незалежний центр політичних досліджень» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «УНЦПД» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.